Цікаво, що сучасний григоріанський календар з назвами місяців є заслугою Стародавнього Риму. Саме там рік розділили на 12 місяців, кожен з яких отримав своє найменування.
Інструкція
За рік планета Земля робить один оборот навколо Сонця. У році ж налічується 365 днів і 6 годин. Для зручності рік розбитий на 12 місяців, з яких 3 літніх, 3 зимових, 3 весняних і 3 осінніх. І кожен місяць носить своє ім’я. Всі ці відомості легко знайти в будь-якому підручнику для наймолодших школярів. Але далеко не скрізь згадується, чому місяці називаються саме так, як пишеться в календарях, а не інакше.
Насправді, в деяких країнах назви місяців відрізняються від звичних всьому світу січня, лютого, березня і так далі. До таких країн належить, наприклад, України. Але більша частина світу живе за календарем, в якому назви місяців мають латинське походження, яким зобов’язані Стародавнього Риму. Саме римляни розділили рік на місяці, яких спочатку було всього лише десять.
1 березня відбувалися обряди вигнання зими — «старого Марса». І саме на честь войовничого бога і був названий перший місяць римського календаря. Квітня відбувається від apricus — «теплий». Травень носить ім’я Майї (Майести) — богині родючості. Червень присвячений Юноні, дружині Юпітера, шанованої римлянами як богиня материнства і шлюбу.
Перші чотири місяці вважалися найважливішими в році, оскільки були безпосередньо пов’язані з врожаєм, земельними роботами, родиною. Решта найменування ведуть свої назви від латинських числівників. Так, наприклад, sepiimus — по латині «сьомої», яким у 10-місячному римському календарі значився вересень. Жовтні відбувалися від octavus — «восьмий», novem — «дев’ятий», листопад. І так далі.
Квінтілій і секстіль — п’ятий і шостий місяці римського календаря, пізніше змінили свої назви на липень (на честь Гая Юлія Цезаря) і серпень (на честь імператора Августа).
Пізніше римляни розширили свій календар до 12 місяців. Новий 12-місячний календар з’явився завдяки другому царя Риму — Нумі Помпілія. Саме його реформи дали можливість в подальшому ввести юліанський календар. Додалися два місяці стали називати січень і лютий. Січень присвятили Янусу — богу початку. Адже саме з січня став починатися рік. Лютий ж походить від латинського februarius — «очисний», адже на лютий у Римі припадали очисні жертвопринесення.
З падінням Римської Імперії одним з найбільших держав світу стала Візантія. Саме з її подачі римські назви місяців з’явилися і прижилися на Русі.