Чому наші діти не читають

Чому наші діти не читають

СРСР по праву вважався найбільш читаючої країною в світі. Його правонаступниця — Росія — цим похвалитися, на жаль, не може. Вчені, педагоги, батьки б’ють на сполох: діти дуже мало читають. Якщо раніше навіть в самій скромній квартирі або будинку обов’язково було хоч кілька книжкових полиць, то тепер нерідка ситуація, коли розкішний котедж буквально заставлений шикарними гарнітурами, найдорожчою побутовою технікою і в ньому майже немає книжок. Чому?

Інструкція

Деякі люди стверджують, що всьому виною загальний занепад моралі, що стався після так званої «перебудови». Мовляв, звалилися всі заборони, а їм на зміну прийшла кричуща вульгарність. Дітям замість гарної літератури, що закликає до добра, стали підсовувати мало не відверту порнографію, «чорнуху» — і ось результат.

Інші стверджують, що причина цього явища криється в науково-технічному прогресі. Мовляв, раніше діти багато читали просто тому, що у них не було інших розваг, занять. Зараз же практично в будь-якій сім’ї є комп’ютер, зараз у переважної більшості дітей — мобільні телефони з купою складних функцій, інші електронні пристрої. Читання просто-напросто було витіснене електронними іграми, до цього треба поставитися як до прикрого, але абсолютно неминучого явища. Зрештою, колись вчителі люто опиралися впровадженню кулькових ручок в шкільний побут: мовляв, у дітлахів через це не буде красивого почерку! А ще трохи раніше їхні дідусі та бабусі обурювалися: чому замість гусячого пір’я почали писати якимись металевими? Прогрес не зупинити!

Треті люто заперечують це: мовляв, прогрес тут не при чому, і раніше дітлахам було, чим зайнятися. У кожному районі — безкоштовні гуртки на будь-який смак: і спортивні, і творчі, і шахові, але ж читали ж! Четверті звинувачують у всьому заклопотаних батьків, яким колись заохотити дітей до читання. П’яті посилаються на специфіку видавничого бізнесу: з дитячою літературою зараз мало хто хоче зв’язуватися. Адже не передбачиш, чи буде на книгу попит, чи окупляться витрати. Діти — дуже специфічна аудиторія. Те, що цікаво восьмирічної дитини, не зацікавить десятирічного. А книжка, від якої в захваті десятирічна дитина, не приверне уваги тринадцятирічного.

Як би там не було, привчати дітей до читання необхідно, тому що це найкращий спосіб для їх розумового і естетичного розвитку. І це цілком реально! Можна по-різному ставитися до творчості тієї ж Джоан Роулінг, але те, що серія її романів про Гаррі Поттера буквально «сколихнула» багато мільйонів дітей, посадила їх за книгу, відірвавши від комп’ютерів, незаперечно.