Наука — це особливий, у своєму роді унікальний вид пізнавальної діяльності, властивий тільки людині. Наука спрямована на одержання і поширення об’єктивних, обгрунтованих і доведених знань про матеріальний і нематеріальний світі. Точний час виникнення науки як такої невідомо, проте причини її виникнення можна простежити в самій історії людства.
Інструкція
Основою наукової діяльності є збір фактів, а також їх постійне оновлення, систематизація та виведення за допомогою аналізу нових наукових знань. Поява і розвиток науки стало частиною загального розвитку людського розуму як механізму виживання. Людина з самого початку не мав будь-якими зовнішніми даними для завоювання панування в харчовому ланцюгу, також він не мав можливості оперативно пристосовуватися до змін навколишнього середовища. Проте за допомогою розуму люди змогли навчитися змінювати умови навколишнього середовища в тій мірі, в якій це було потрібно їм. І наука в даному процесі відігравала величезну роль.
Головною причиною виникнення науки стало формування у людини мислення, спрямованого на встановлення суб’єктно-об’єктних відносин між людиною і навколишнім середовищем. Першим кроком до наукового пізнання стало розуміння людиною того факту, що «в цьому світі все не просто так». Усвідомлення взаємозв’язку зовнішніх і внутрішніх процесів стимулювало не тільки накопичення знань, а й їх об’єктивний аналіз, що в підсумку призвело до виникнення спочатку світогляду (філософії і релігії), а потім і науки. Історично це було пов’язано з переходом людства від збирання до виробничого господарства. Потреба в поліпшенні виробництва, як кількісно, так і якісно, призвело до пошуку нових рішень, і рішення приймалися на основі систематизації та аналізу накопичених знань і досвіду.
Паралельно з розвитком науки виникали і еволюціонували такі процеси як формування людської мови, писемності, рахунку. Важливим кроком стала поява мистецтва — унікальної форми надбіологіческой діяльності, вираженої в творчості, тобто в досягненні благ, які не були необхідними з біологічної точки зору. Всі ці досягнення визначили майбутнє верховенство людини на планеті.
Все більш зростаючий обсяг накопиченої інформації про пристрій навколишнього і внутрішнього світу, поява нових методів пізнання, усвідомлення фізичної неможливості знати абсолютно все привели в підсумку до галузевого поділу науки, а разом з тим до появи перших людей, основним родом занять яких була саме наука — носіїв знань, учених. Спочатку носіями знань були служителі релігійних культів, проте згодом наука відокремилася від релігії, що пізніше призвело до їх прихованого протиборства, найбільш яскраво виявилися в епоху середньовіччя.
На сьогоднішній день наука розвивається дуже стрімко, щороку робляться все нові відкриття, перетворюють життя людей.
