Чому виникла писемність

Чому виникла писемність

Важко уявити сучасну людину, що не вміє читати і писати. Знання писемності настільки важливо, що йому починають вчити ще в дитячому саду. Але писемність, в масштабах існування людства, з’явилася відносно недавно — близько 3200 року до нашої ери.

Інструкція

Появі писемності передувала поява мови. На зорі становлення людства мова була дуже простою, лексикон складався з найнеобхідніших слів. У міру розвитку суспільства ускладнювалася і мова, зростала кількість слів. Людство накопичувало знання, при цьому все гостріше поставало питання їх передачі новим поколінням, у відсутність писемності, зробити це можна було тільки шляхом усної передачі від вчителя до учня.

Можливості усної передачі знань обмежені. Одного разу настав момент, коли накопиченої інформації стало настільки багато, що передати її в усій повноті усно вже було неможливо. Необхідно було якимось чином фіксувати знання — так, щоб їх можна було сприймати під час відсутності володів ними людини. У результаті в різних частинах світу почали з’являтися перші варіанти писемності. Спочатку писемність не відображала звучання мови, вона була цілком символьна. Кожен символ відбивав те чи інше поняття. В основному такі символи знаходять на каменях, тому даний вид писемності називають піктографічної.

Наступним етапом розвитку писемності стала поява логографічного листа, в якому символи мали графічний вигляд, що передавав їх значення. Саме такою була шумерська писемність. Писали в ті часи на кам’яних і глиняних табличках.

Незважаючи на те що логографічного лист зіграло в історії людства дуже важливу роль, воно залишалося дуже недосконалим, не дозволяючи повною мірою задовольнити потреби зростаючої цивілізації. На зміну йому прийшла логографічного-складова писемність, в якій письмена втрачали зображальність, стаючи комбінаціями клинописних рисок.

Близька нам звукова писемність з’явилася на рубежі другого і першого тисячоліть до нашої ери. На відміну від колишніх систем писемності, нова обходилася всього 20-30 знаками. Більшість сучасних систем писемності ведуть свою історію від фінікійського звукового письма.

Поява звукової писемності, що дозволяє передавати звучання слів, дало сильний поштовх розвитку людської цивілізації. Відпала необхідність в усній передачі знань, звукова писемність дозволяла у всій повноті і точності передавати знання, фіксуючи їх спочатку на глиняних табличках, потім на пергаменті і папірусі, ще пізніше вже на звичної всім папері. Якщо щось і стримувало поширення знань, так це відсутність друкарства — кожен текст доводилося скрупульозно переписувати від руки. Але з появою друкарства і це перешкода була усунена.

Розвиток слов’янської писемності пов’язують з іменами братів Костянтина Філософа (в чернецтві — Кирила) і Мефодія. Саме вони створили першу слов’янську абетку, що поклала початок слов’янської і, згодом, російської писемності.