Для чого потрібна демократія

Для чого потрібна демократія

В історії людства існували різні форми державного устрою. У багатьох з них були свої переваги, і все-таки тільки один вид політичного правління — демократія — виявився найбільш життєздатний і прийнятний для більшості людей.

Інструкція

Демократія в перекладі з грецької означає «влада народу». Основою демократії є колективне прийняття рішень, при цьому народ є єдиним джерелом легітимної влади. В умовах демократії лідери визначаються шляхом прямих і чесних виборів. Саме суспільство вибирає напрями розвитку країни для задоволення спільних інтересів.

Однією з основних відмінних рис демократії є принцип свободи особистості. В даному випадку демократія — це свобода, обмежена рамками закону. Завдяки демократичному устрою держави громадяни можуть безпосередньо впливати на вибір курсу розвитку країни, голосуючи за ті чи інші партії, за лідерів, виражають саме їх інтереси.

Свій початок демократія веде від Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. З тих пір будувалися самі різні моделі демократичного суспільства, зі своїми достоїнствами і недоліками. Найбільш вдалі форми демократії існують і понині.

Чи є демократія найсправедливішим способом правління? Відповідь на це питання шукають досі. При всіх своїх перевагах, демократії притаманні і множинні недоліки. Як висловився Уїнстон Черчілль, «Демократія — найгірший вид правління, не рахуючи всіх інших, що людство випробував за свою історію». Одним з істотних недоліків демократії є те, що до влади дуже часто приходять люди, які вже мають владу і (або) суттєві матеріальні ресурси. «Людині з вулиці» пробитися до вершин влади дуже складно, а то й практично неможливо. У переважній більшості випадків, до влади приходять люди, які виражають інтереси не народу як такого, а політичних і промислових угруповань. Навіть у тому випадку, якщо лідера країни безпосередньо обирає народ, це не гарантує проведення ним політики, найбільш сприятливою для суспільства. У будь-якій країні багато розумних людей, але народ в цілому часто є натовпом. А інтереси натовпу зазвичай ницими і примітивні. Тому до влади в умовах демократії нерідко приходять люди, які виражають настрій натовпу, що є її кумирами.

Ще однією великою бідою демократії є маніпулювання громадською думкою. Завдяки сучасним засобам мас-медіа з’явилася можливість досить легко повертати громадську думку в потрібному напрямку. У результаті демократія, замислювалася як засіб вираження волі народу, втрачає свій основоположний принцип. На голосуванні народ слухняно висловлює нав’язане йому думку, зовні такий вибір є цілком легітимним. Але реально ні про яке вільному волевиявленні не йде і мови, люди голосують за тих, на кого їм вкажуть.

Демократія не ідеальна, але нічого кращого неї поки не придумано. Всі інші способи політичного правління приводили до ще більш сумних результатів. Чи з’явиться коли-небудь більш досконала система? Обов’язково. Коли зміняться самі люди. Без зміни в кращу сторону психології людей ніякі позитивні зміни у формах правління неможливі.