Для чого потрібна фонетика

Для чого потрібна фонетика

Фонетика — розділ науки про мову, що вивчає звуки мови. Від грецького слова «тлі» — звук. Сам по собі звук не має смислового значення, але обумовлює існування інших одиниць мови, наприклад, слова. Звук, фонема, виконує також і смислоразлічітельную функцію.

Інструкція

Мова — це потік звуків, тому що в першу чергу люди вимовляють звуки, зі звуків складаються слова. Часом здається, що цей звуковий потік безперервний, але це не так. Його можна розділити на окремі частини. Текст — фраза — мовної відрізок (такт) — слово — склад — звук. Виходить, що звук — це найменша одиниця мови. Як вже говорилося вище, звук сам по собі не має сенсу, але грає смислоразлічітельную роль. Наприклад: майка, зайка, гайка, чайка, лайка. Змінюється лише один звук — змінюється і сенс всього слова.

Але повернемося до тексту — вихідної фонетичної одиниці. Мова має не фонетичний, а комунікативний характер. Однак, текст має фонетичними характеристиками: обмеження та паузи. У тексті виділяються інтонаційні фрази, відрізки, що мають логічний наголос. Завдяки їм люди і чують не суцільний потік, а окремі закінчені фрази, речення, текст. Якщо припустити, що інтонація, паузи (а це явища фонетики) зникли, перестали існувати, то без них фраза стає неясною, неоднозначною.

Для слова також характерно наголос. У російській мові воно не закріплено, тобто може падати на будь-які частини слова. А от, наприклад, у французькому — закріплено на останньому складі. Наголос як фонетичне явище в мові з незакріпленим становищем наголосу також може виконувати смислоразлічітельную функцію. Наприклад: замок і замок.

Склад — це мовний видих. Звук — це мінімальний елемент потоку мови. Отже, фонетика потрібна для членування і сприйняття мовного потоку.

Знання фонетики та її законів допомагає і у виборі правильного написання слова. Ми чуємо і вимовляємо звуки, а пишемо букви. Правильне написання слова не завжди відповідає його фонетичному звучанню. Адже один і той же звук може на листі позначатися різними звуками. І навпаки, одна й та ж буква позначає різні звуки.

Отже, звук — це мінімальна одиниця мови. Звуки мови вивчає розділ мовознавства — фонетика. Знання законів фонетики, орфоепічних норм допомагає робити нашу мову зрозумілою, грамотної і милозвучно.