Для чого потрібно вивчати синтаксис в російській мові


 

Синтаксис (від грец. «лад», «порядок») є сукупністю граматичних правил мови, які відносяться до будови одиниць більш протяжних, ніж слово: пропозиції, словосполучення. Слово «синтаксис» бере початок в 3 столітті до н.е., вже тоді їм позначалися мовні явища — зв’язки слів і словоформ у реченні.


      Синтаксис грає величезну роль в розвитку мови. З його допомогою з функціональної точки зору можна оцінити всі мовні і мовні засоби, що вивчаються в розділах лексики, фонетики, словотвору, морфології та фразеології.

Уміння правильно поєднувати слова і конструювати речення дозволяє правильно будувати речення і словосполучення і збагачує синтаксичний лад мовлення, попереджає мовні помилки.

На листі неможливо зробити паузи, виділити логічні наголоси, а також застосувати інші допоміжні засоби, які відіграють значну роль при передачі інформації. У письмовій мові вся інтонація компенсується знаками пунктуації.

Особливістю синтаксису є також те, що в процесі мови людина постійно створює нові пропозиції, а нові слова — вкрай рідко. Отже, в цьому розділі мови наочно проявляється творчий аспект. Тому синтаксису часто дають визначення як розділу граматики, що вивчає породження мови — освіта з обмеженого безлічі слів необмеженого безлічі пропозицій і текстів.

Важлива роль віддається синтаксису у віршованій промови. При збігу співвідношень між розподілом віршованій рядки і природним синтаксичним поділом виходить однаковий віршований малюнок («І, погрожуючи, владним, мірним кроком, йде до хатинки старої над яром»).

Синтаксис займає важливу роль в російській мові. Незнання синтаксичних закономірностей, невміння проводити операції з синтаксичними структурами ускладнює процеси спілкування, читання, письма. Навчання синтаксичним одиницям дозволяє розвивати вміння побачити взаємозв’язок слів, їх взаємозалежність, глибинний зміст тексту, спрогнозувати зміст окремих фраз, виходячи з мовного досвіду.