Куди ставиться наголос


 

Наголос в російській мові нефіксоване, тобто воно не падає завжди на якийсь певний стиль, як, наприклад, в угорському або фінською мовами. Певних правил того, як ставити наголос, теж не існує, тому питання російської вимови найчастіше хвилюють не тільки іноземців, але і самих носіїв мови.

      Нерідко люди, що чують російську мову з дитинства, вважають, що у них немає проблем з розміщенням наголосів. Але чи так це? Перевірте, чи правильно ви вимовляєте слова, які відносяться до категорії найбільш «проблемних»: алфавіт, балувати, брязкання, віросповідання, ворожка, диспансер, заіржавіти, дзвонити, Іконопис, каталог, кілометр, квартал, компас, мізантропія, начисто, Обняв, відсоток , сантиметр, полегшити, придане, буряк, скликання, довідатися, зосередження, пломбувати, примусити.

У словах «торти», «порти», «банти», «борти», а також в їх формах, наголос завжди ставиться на перший склад. А от слова «сир» можна вимовляти так, як ви звикли: в ньому допускається двояке розташування наголосу. Те, куди ставити наголос, може залежати і від контексту: наприклад, в слові «атлас» воно падає на перший склад, якщо мова йде про збори географічних карт, і на другий, якщо мається на увазі тканину. Інший приклад: характерний людина і характерний танець.

В деяких випадках російське наголос підпорядковується певним закономірностям. Наприклад, у коротких прикметників наголос ставиться на першому складі, але у формі од. числа жіночого роду зазвичай падає на закінчення: весело — радість — радість; дурний — дурні — нерозумно; розпочато — розпочато. Це відноситься і до дієслів минулого часу жіночого роду од. числа: брали — брали, жили — жила, Лило — лила. Але є винятки: клала, крала і т.д.

Іноді прийменники (за, під, по, на, з, без) приймають наголос на себе, залишаючи ненаголошених наступне після них іменник. Приклади: на воду, на руку, нА сто, під ноги, морем, З носі, дО ночі, час Від часу та ін

Але таких правил небагато. У більшості випадків наголос у словах доводиться запам’ятовувати, а якщо сумніваєтеся, краще всього перевіряти себе за словниками. Серед них є ті, які повністю присвячені вимовою, — орфоепічні. Але якщо такого під рукою не виявилося, наголос в словах можна перевірити по будь-якому іншому словнику, наприклад, орфографическому або тлумачним. Можна також скористатися онлайн ресурсами.