Навіщо потрібні дієприслівники


 

Дієприслівник в шкільному курсі російської мови виділяється в самостійну частину мови, хоча по суті є особливою неспрягаемие формою дієслова. Дієприслівник означає дію, супутнє іншому, названому в тому ж реченні дієсловом. Характерна ознака цієї частини мови — незмінюваність, тобто відсутність граматичних форм.

      Дієприслівник має граматичні ознаки дієслова і прислівники. З дієсловом його «ріднить» спільність лексичного значення, тобто позначення дії, спільність виду (вчиненого або недосконалого), характер сполучуваності і можливість визначатися прислівником («швидко читати» — «швидко читаючи»). Прислівниковій дієприслівники виражається в його незмінності, а також в називання обстоятельственного ознаки дієслівного дії і в синтаксичному примиканні до іншого дієслова.

Дієприслівник у реченні виступає в ролі обставин, що характеризують основну дію, укладену в присудок. Тому діяльність підлягає для виконання основного і додаткового дії один і той же. Наприклад, у реченні «Хвилі несуться, трясучи і виблискуючи» підмет «хвилі» виконує основну дію «несуться» і два додаткових — «трясучи і виблискуючи». Зверніть увагу, що інше побудова речення з вжитим дієприслівником неможливо, крім приєднання дієприслівниковими обороту до односкладних безособових інфінітивного пропозиції. Порівняйте:
- «Закривши книгу, ви відновите в пам’яті текст вірша». — Пропозиція побудовано правильно.
- «Закривши книгу, можна відновити в пам’яті текст вірша». — Пропозиція побудовано правильно (дієприкметниковий оборот вжито в односкладних безособових речень).
- «Закривши книгу, відразу згадалося вірш». — Пропозиція побудовано невірно, тому що підмет «вірш» не виконує додаткового дії «закривши».

Дієприслівник завжди утворюється від вихідного дієслова, зберігаючи ознака виду і поворотності. Наприклад, «тріщати → потріскуючи» (дієприслівник недоконаного виду, без ознаки повернення); «розсміятися → розсміявшись» (досконалого вигляду, з ознакою повернення). Іноді дієслова мають варіантні форми дієприслівників: «озябнуть → озябнув, змерзлі». Остання форма має стилістичну калу «застаріле» і зазвичай використовується для створення художнього образу.

Не слід плутати дієприслівник, що позначає додатковий дію, і прислівник, що утворилося шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.
- «Він йшов дуже повільно, накульгуючи на праву ногу». — Дієприслівник «накульгуючи» позначає додатковий дію і має значення способу дії.
- «Він йшов накульгуючи». — Прислівник «накульгуючи» загубило значення додаткового дії і позначає тільки ознака дії «йшов».