Навіщо потрібна фонетика

Навіщо потрібна фонетика

Вже в першому класі діти старанно розбирають слова на звуки, визначають ненаголошені й ударні голосні, глухі, сонорні і дзвінкі приголосні. Між тим, писати грамотніше від цього вони не починають, а іноді, навпаки, старанне повторення слів «як чується» плутає малюків і призводить до помилок. У такому випадку, навіщо потрібна фонетика, чи так необхідне вивчення цього предмета?

Інструкція

Гармонійне, плавно звучить поєднання звуків додає мови особливу виразність і красу. Знаючи закони фонетики, ви зможете уникнути поширених помилок, які призводять до неблагозвучність мови, до появи труднопроизносимих і неприємних для слуху конструкцій з слів. Невдалі з точки зору фонетики фрази утруднять увагу, будуть заважати сприйняттю тексту. Приміром, оцініть рядок одного дитячого вірша: «Ах, частіше б з шоколадом …», таку фразу важко вимовити навіть дорослому, не те що п’ятирічної дитини.

Фонетична складова як би створює навколо слова ореол, який впливає на його значення, а також на враження від цього слова. Наприклад, звучання слів «шкарбан», «мимрить» непомітно для слухача викликають неприємні емоції, а «троянда», «рано», «море» надають фразі співучість і красу звучання.

Знання фонетики дозволяє людині управляти промовою на свій розсуд. Ви можете скласти речення так, що воно схвилює слухача або читача, викличе в ньому обурення, а можете заспокоїти, вселити довіру і умиротворення. Все це досягається за допомогою різного поєднання слів і звуків. Особливо часто письменниками використовується алітерація — повторення одних і тих же приголосних для посилення ефекту.

Наприклад, знаючи, що звук «р» у російській мові сприймається як грубий, різкий звук, ви не станете його часто вживати в любовному визнання, але у заклику до дії або обуренні слова з цим звуком будуть дуже до речі. Порівняйте: «Блискуча, полувоздушна, змичку чарівному слухняна, толпою німф оточена, варто Істоміна …» (А. С. Пушкін) і «У дорослих справи. У рублях кишені. Любити? Будь ласка! Рубликів за сто »(В. В. Маяковський).

За допомогою звукоподражающіх слів можна також передати характер звучання, наприклад, фрази «І хрускіт піску, і хропіння коня» або «Морозом випиті калюжі хрумтять і тендітні, як кришталь» відразу викликають відповідні асоціації.

Кожен звук несе якусь інформацію, і повторення його в тексті буде чинити на слухача певний вплив. Знаючи всі правила фонетики і «подружившись» зі звуками, ви зможете легко скласти таку доповідь, на якому слухачі не будуть позіхати, а повністю розділять всі ваші думки.