Навіщо потрібні фразеологічні звороти

Навіщо потрібні фразеологічні звороти

Фразеологізми — стійкі поєднання слів. Вони використовуються в повсякденній мові, публіцистиці та художній літературі для додання висловленню яскравості та виразності і служать засобом створення образності.

Інструкція

Основне призначення фразеологізмів — вираження ставлення і оцінок мовця до висловлюваному. Для російської людини фразеологізми — вираз темпераменту, одна з форм прояву розуму, свого роду гра. Вони надають мови образність, яскравість і виразність.

Фразеологізми відтворюються у мові цілком, як єдине слово, тому в смисловому відношенні вони прирівнюються до одного слова:

- Тримати в курсі — інформувати;

- Згнітивши серце — неохоче;

- Вимотувати душу — переводити.

«Стабільність» фразеологізмів полягає в тому, що їхні компоненти незмінними. Неможливо в стійкому вираженні змінити хоча б форму одного з слів, що входять в фразеологізм — він перетвориться на безглуздя і зруйнується. Наприклад, вираз «крапля в морі», вжите у множині — «краплі в морі» — втратить вихідний сенс семантичної одиниці, так само, як «хворе місце» — «хворі місця».

Естетичної роллю фразеологізмів є вміння відібрати з безлічі стійких одиниць одну, найбільш точну, і ввести її в тканину оповідання. Вживання стійких словосполучень у мові і літературі служить «протиотрутою» проти штампів.

Серед стійких виразів зустрічаються поєднання книжного і розмовного характеру:

1) канути в Лету; каліф на годину; ахіллесова п’ята.

2) прикусити язика, влипнути в історію, як у воду канув.

Є фразеологізми застарілі і абсолютно нові, недавно з’явилися:

1) нічтоже сумняшеся, з усіма Онер;

2) коридори влади, нові росіяни, дах поїхав.

Фразеологічні звороти бувають синонімічні (близькими за значенням) і амонімічнимі (з протилежним значенням):

1) впасти духом — вішати ніс, ні риба, ні м’ясо — ні те, ні се;

2) на ножах — на дружній нозі; засукавши рукава — абияк.

У пропозиціях таких обертів завжди є одним членом речення.

За допомогою фразеологізму можна образно і яскраво охарактеризувати будь-яке явище: сварку — «яблуко розбрату», дружбу — «нерозлийвода», невпевненість — «не в своїй тарілці».

Під пером талановитих публіцистів, письменників, журналістів, учених фразеологічні звороти стають джерелом несподіваних каламбурів, жартів і нетривіальних образів.

Вживання фразеологізмів діє на уяву слухача або читача, змушує його співпереживати сказаного сильніше, ніж при сухій, чисто логічної, мови.

Фразеологізми збагачують і урізноманітнюють мова, роблять її багатшою, гарніше і точніше. Недарма кажуть, що володіння мовою буває неповним, якщо не знати і не володіти фразеологією.