Навіщо потрібні застарілі слова

Навіщо потрібні застарілі слова

Мостова, брадобрей, комісар, писар, городовий, аршин — чи знаєте ви точне значення цих слів? Всі вони відносяться до категорії т.зв. застарілих слів і вийшли з повсякденного вжитку.

Інструкція

Філологи виділяють два типи застарілих слів: історизм і архаїзми. До історизму відносять слова, поняття про які зникли в сучасному світі. Приклади історизмів: віче, боярин. До архаизмам відносяться слова, яким у сучасній мові знайдені широко поширені синоніми. Прикладами архаїзмів є слова піїт (поет), брадобрей (перукар).

Найчастіше грань між историзмами і архаїзмами можна провести лише умовно. Наприклад, слово бруківка відноситься як до історизму (вулиця, вимощена каменем), так і до архаїзмів (в наші дні ми частіше вживемо синонім проїжджа частина). Проблема ускладнюється тим, що для бабусь і прабабусь значення слова бруківка однозначно зрозуміло, а для дітей і підлітків те ж саме слово вже становить певну складність сприйняття.

Разом з розвитком суспільства і держави змінюється і мова. Частина понять залишається в минулому. А чи потрібні застарілі слова взагалі?

Застарілі слова часто використовуються поетами і письменниками для відтворення атмосфери історичної епохи. Читаючи поему Пушкіна «Руслан і Людмила», нам доведеться заглянути до словника, щоб з’ясувати значення слів чоло (лоб) і скроня (щоки): «Його чоло, його скроня миттєвим полум’ям горять». У XVIII-XIX століттях такі слова були широко поширеними.

Застарілі слова також використовуються для додання іронічного відтінку висловлювань: «Не підготувавши домашнє завдання, учень, потупивши очі, стояв перед суворим поглядом вчителя». Багато архаїзми досі є окрасою діалогів. Жодна дівчина не встоїть перед зверненням до неї: «Вельмишановна пані!».

Застарілі слова — частина нашої історії і нашого минулого. Це мовні свідоцтва історичного розвитку та руху в майбутнє.