Навіщо потрібні займенники

Навіщо потрібні займенники

До займенників відносяться слова, які, не називаючи предметів або ознак, вказують на них. І тільки в контексті пропозиції займенники отримують конкретне лексичне значення.

Інструкція

Зі шкільної програми відомо, що займенники бувають узагальнено-предметні, узагальнено-якісні і узагальнено-кількісні, а також діляться на особисті займенники, поворотні і присвійні. Але в художньому мовленні іноді одні займенники вживаються замість інших. Так, у творах можна зустріти вживання займенника «ми» замість авторського «я» («В будинку доглядача, про якого ми вже згадали …»). Для додання мови урочистості в старовинних текстах зустрічалася заміна займенників з «я» на «ми» (царські маніфести). Займенник «ми» в деяких випадках додає мови розмовний характер, при зверненні до другого особі («Ну як ми себе відчуваємо?»), Іноді воно вживається для додання мови іронічного відтінку.

Займенник «ви» може виражати форму ввічливості при віднесенні до однієї особи. Особисті присвійні займенники в тексті практично завжди втрачають своє значення приналежності першій особі, а набувають нового, не пов’язане з поняттям приналежності («Не пройшло й місяця, а мій Михайло був вже закоханий»).

Займенник «такий», крім своїх основних функцій, в художньому мовленні набуває значення, яке вказує на великий ступінь стану або якості («Він такий нещасний»). Похідна форма цього займенника «такий» вживається дуже рідко, і тільки в ролі присудка («З ним була шахрайка така»).

Займенник «сам» окрім того, що воно має значення «самостійно, без чиєїсь допомоги», може набувати значення підсилюючого слова («Ось він сам стоїть з гвинтівкою»).

Займенники «чий», «скільки» часто вживається в книжній мові, в поетичному мовленні, надаючи їй урочистість, пафосність, пишномовність («О ти, чиєю пам’яттю кривавої …»).

З точки зору семантики, займенники — це слова з мінливим конкретним змістом, що залежать від суб’єкта, контексту.