Діалог (від грец. dialogos — бесіда) являє собою форму мовлення, при якій відбувається обмін висловлюваннями між двома (рідше — декількома) особами. Мовна ситуація, в якій вживається діалог, визначає ряд особливостей цієї синтаксичної конструкції. Для визначення ознак діалогу і його пунктуаційних оформлення слід визначити смисловий тип тексту, його стиль і відмежувати репліки одну від іншої.
Вам знадобиться
— аналізований текст.
Інструкція
- Зверніть увагу, що діалогічна мова в основному існує в усній формі, тому що використовується в ситуації мовного спілкування, яка визначає її особливості. До них відносяться:
— стислість висловлювань;
- Питально-відповідна форма викладу;
- Зміна пропозицій-реплік;
- Використання невербальних (внеречевая) засобів спілкування: жестів, міміки;
- Використання інтонаційних засобів російської мови;
- Широке використання неповних пропозицій;
- Вільне від літературних норм оформлення висловлювань;
- Різноманітність лексичних і словотворчих засобів виразності.
- Використання діалогу в письмовій формі є одним з характерних ознак розмовного стилю мовлення, включеного в тексти художніх творів. При цьому репліки, що становлять діалог, часто стають засобом мовної характеристики героїв. Наприклад, в оповіданні І.С. Тургенєва «Бежин луг» діалог передає особливості мови малограмотних селянських дітлахів, які вживають діалектні слова і просторічні граматичні форми:
— А чули ви, хлопці, — почав Іллюша, — що нещодавно у нас в Варнавіцах сталося?
- На греблі-то? — Запитав Федя.
- Так, так, на греблі, на прорваної. Ось вже нечисте місце так нечисте, і глухе таке. Кругом всі такі байраки, яри, а в ярах все казюлі водяться.
- При запису діалогу враховуйте, що кожна репліка починається з великої літери, а в кінці ставиться знак, який вказує на мету висловлювання (точка, знак питання) і емоційне забарвлення (знак оклику, три крапки).
- Виділяйте кожну репліку діалогу знаком абзацу і починайте з тире. Лапки при запису діалогу не використовуються. При цьому за наявності слів автора, які містять дієслова або іменники із значенням мовлення, думки, почуття, руху і т.д., перед реплікою ставте двокрапка. Якщо ж слова автора вживаються після репліки діалогу, відокремлюйте їх за допомогою тире. Наприклад:
Федя звернувся до Іллюша і, як би відновлюючи перервану розмову, запитав його:
- Ну, і що ж ти, так і бачив домовика?
- Ні, я його не бачив, та його й бачити не можна, — відповідав Іллюша сиплим і слабким голосом … - Діалог як літературознавче поняття являє собою основний засіб розвитку дії, спосіб зображення характерів. Поряд з авторською промовою це один з видів словесного зображення.
- Діалог існує і як самостійний літературно-публіцистичний жанр, що відрізняється від епічного твору відсутністю супровідних реплік, а від драматичного — відсутністю системи дії.
Корисні поради
Від діалогу слід відрізняти полілог, що представляє собою набір нестикуючими між собою реплік, що передають атмосферу роз’єднаності беруть участь у ньому осіб.
