Що таке композиція тексту


 

Композиція — це організація і структурна упорядкованість тексту, яка відображає розташування, співвідношення і взаємозв’язок його частин, службовців для найбільш повного втілення задуму автора.

      В основному, поняття композиції застосовується для характеристики художніх текстів. Вона обумовлена ​​методом, світоглядом, конкретно-естетичними, в т.ч. жанровими завданнями, які поставив автор. У більшості випадків, елементи композиції твору складають експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка.

Художнє ціле може складатися не тільки з одного роману, повісті, вірші, але з цілого циклу, групи поетичних чи прозових творів, об’єднаних спільним героєм, єдиними проблемами, ідеями або місцем дії («Повісті Бєлкіна» А.С. Пушкіна, «Вечори на хуторі біля Диканьки» М.В. Гоголя).

Лінгвостилістика в поняття «композиція» вкладає взаємозв’язок динамічного і статичного аспектів твору, процес розчленування тексту на конкретні блоки (абзаци, глави), смислове сторону організації тексту. Тому існує два види планів композиційної побудови твору: логіко-композиційний і власне-композиційний. Перший включає структурно-смисловий і структурно-логічний аспекти, а другий — композиційно-змістовний і формально-композиційний.

Композиція тексту властива не тільки художнім творам, а й нехудожніх теж, і розуміється як послідовність трьох основних частин: вступу, головної частини і висновку.

Вступ являє собою введення в тему, зміст тексту, постановку проблеми, подання матеріалу. Іноді у введенні переслідуються психологічні цілі (публіцистика, науково-популярні жанри) для заволодіння читацьким увагою, встановлення контакту з ним.

В основній частині розкривається тема, повідомляються основні відомості, вирішуються поставлені завдання. Тут важливе співвідношення приватних і загальних питань, конкретних прикладів і абстрактних понять. У головній частині автор викладає основний матеріал, піддає його оцінкою, аналізує чужі судження, пропонує своє розуміння теми.

Підсумок всього сказаного підводиться в ув’язненні, де формулюються висновки, намічаються нові проблеми і завдання.