Що таке семантика


 

Значення того чи іншого слова в лінгвістиці називають семантикою. Ця наука вивчає процес створення сенсу того чи іншого слова, можливі варіанти його значень, а також має справу з однією з найелементарніших одиниць мови — знаком.


      Слово «семантика» прийшло в кінці 19 століття в російську мову з французької та в сучасному мовознавстві воно найчастіше позначає лексичне значення тієї чи іншої мовної одиниці. Іноді під ним розуміють розділ лінгвістики, який вивчає смислове навантаження слів, використовуваних на території мови (його також називають мовознавчої семантикою).

Об’єктом дослідження даного розділу є сукупність компонентів однією з основних одиниць мови (знака) — значущого, значимого і денотата. Під значущим розуміється зовнішня оболонка слова, яка може виражатися в послідовності звукових чи письмових позначень. Вона володіє специфічною зв’язком з предметом, який нею позначається (денотатом), і предметом, який з’являється у свідомості людини при згадці даного слова (значущим). Зв’язок між цими трьома елементами формує значення словоформи і є першопричиною появи синонімії, омонімії і перифраза.

Слова можуть об’єднуватися в групи за принципом схожості змісту, таким чином вони створюють різні лінгвістичні поля. Наприклад, всі слова, які можуть виражати поняття «доброта» являють собою одночасно і лексичне, і семантичне поле. Семантика мови закріплює поняття, що відображають реалії життя соціуму, які були досягнуті у міру його розвитку.

Багатозначне слово — ще один предмет вивчення даного розділу лінгвістики. У деяких випадках його називають полісемантом. Подібні словоформи володіють величезною кількістю варіантів взаємопов’язаних лексичних значень.

Всередині цієї науки виділяють кілька напрямів, за якими ведуться дослідження мови. Найбільш відомі з них це компонентний аналіз, спосіб тезаурусів і полів, аналіз лексичних варіантів словоформ і культурологічний аналіз.