Що робити, щоб не було каменів у нирках

Що робити, щоб не було каменів у нирках

Сечокам’яна хвороба є одним з найпоширеніших захворювань нирок. На сьогоднішній день не існує єдиної думки про причини виникнення каменів, проте їх склад і методики позбавлення від них відомі.

Інструкція

Сеча — це біологічна рідина, що має певну сталість біохімічного складу. У ній в розчиненому вигляді знаходиться велика кількість солей. Підтримання їх у такому стані сприяє ряд факторів. Серед них велике значення має кислотність сечі, вживання рідини і її фізико-хімічні властивості, а також атмосферний тиск навколишнього середовища.

Камені в нирках утворюються при вживанні недостатньої кількості рідини протягом дня або ж при підвищеному потовиділенні. У цьому випадку сеча стає більш концентрованою, і створюються сприятливі умови для утворення каменів. Тому людям необхідно дотримуватися питний режим протягом дня, особливо якщо їх діяльність пов’язана з роботою при підвищеній температурі, наприклад — металургам. Льотчикам і водолазам доводиться відчувати атмосферні перевантаження, в цих умовах сеча стає більш в’язкою і ймовірність сечокам’яної хвороби підвищується.

Камені в нирках можуть утворитися після інфекції сечовивідних шляхів або внаслідок тривалого нерухомого стану, наприклад — при переломах і травмах. У цьому випадку виникає порушення відтоку сечі через стискання або перегину сечовивідних шляхів.

Від каменів у нирках можна позбутися кількома способами. Залежно від розміру і складу каменів використовують хірургічний метод, розчинення за допомогою лікарських засобів та дотримання дієт, стимулювання їх самостійного відходження.

Хірургічні методи застосовують при великих і нерозчинних каменях. Способи різні: це і відкрита операція, і лапароскопічний літіолізіс, і ультразвукове дроблення каменів.

Стимулювати самостійне відходження каменів можна за допомогою прийому великої кількості рідини і спазмолітичну терапії. Невеликі камені, до 2 мм, можуть самостійно відходити за умови розслаблення гладкої мускулатури сечовивідних шляхів.

Для розчинення каменів призначають дієту і сечогінні трави. При оксалатних каменях з раціону виключають копченості, міцний чай і каву, какао і шоколад. З лікарських препаратів використовують Уролесан і Фитолизин. При наявності уратних каменів з їжі виключають м’ясні продукти, гриби, консерви і бобові культури. З рослинних препаратів призначають Цистон і пролито. При кальцій-фосфатних каменях обмежують молочні продукти, овочі і фрукти. З сечогінних препаратів у цьому випадку допомагають настої листа мучниці, брусниці і хвоща польового.

Основне, що потрібно пам’ятати при сечокам’яній хворобі — камені після видалення можуть утворюватися знову. Тому при схильності до цієї патології необхідно дотримуватися дієти не тільки під час терапії. Профілактикою рецидиву хвороби є санаторно-курортне лікування.