Що таке франчайзинг

Що таке франчайзинг

Франчайзинг — це спосіб розвитку бізнесу, заснований на «здачі в оренду» товарного знака. Висловлюючись юридичною мовою, франчайзинг — це спосіб комплексного ліцензування, коли разом з товарним знаком (або комерційним позначенням) користувачу видається також ліцензія на комплекс ноу-хау.

Інструкція

  1. У франчайзингових відносинах виділяють дві сторони: франчайзер — той, хто надає у користування товарний знак, та франчайзі — той, хто буде ним користуватися (покупець ліцензії). Франчайзі, за загальними правилами ліцензування об’єктів інтелектуальної власності, виплачує франчайзеру обумовлену в угоді грошову суму одноразово, а також — регулярно — роялті, або відрахування правовласнику за користування товарним знаком чи комерційним позначенням.
  2. Однак існують дві принципові відмінності франчайзингу від «звичайного» ліцензування інтелектуальної власності. Перше полягає в тому, що франчайзі зобов’язаний використовувати товарний знак суворо запропонованим франчайзером способом. Друге — роялті виплачуються франчайзеру незалежно від результатів діяльності франчайзі. Розглянемо ці відмінності докладніше.
  3. Як правило, франчайзингова схема (франшиза) використовується для побудови так званих «мереж продажів» продуктів, що випускаються під торговою маркою або комерційним позначенням. У цій схемі франчайзер є виробником продукту (найчастіше), а франчайзі — продавцем. Відмінність від «звичайних» торгових угод полягає в тому, що франчайзер зобов’язує франчайзі не тільки продавати товар, а й використовувати при цьому розроблені ним методи реклами, маркетингу, звітності тощо, — то є прийоми і методи, ноу-хау, які становлять так звану «систему ведення бізнесу».
  4. При роботі за франчайзинговою ліцензії франчайзі (продавець), як правило, зобов’язується регулярно купувати у виробника (франчайзера) певні обсяги продукту для подальшого продажу. При цьому франчайзі не має права встановлювати на продукт власні роздрібні ціни — але лише в ціновому коридорі, визначеному франчайзером. Як правило, франчайзер визначає в угоді норми обсягу продажів, а також — в разі, коли франчайзі перевиконує нормативи — систему бонусів. Слід зазначити, що роялті — регулярні відрахування франчайзеру, — не є «відсотком посередника», це відрахування за використання інтелектуальної власності (в даному випадку комплексу ноу-хау).