Що таке генезис

Що таке генезис

Генезис — це окрема категорія філософії, яка виражає собою появу, походження, розвиток будь-якого виниклого явища. Спочатку дане поняття було застосовано до загальних світоглядних понять — виникнення природи або всього буття.

Інструкція

Спочатку світогляд відбивалося у примітивній міфології, легендах і епосах про богів, про походження всього, що оточувало людини. Пізніше подібне вивчення походження було відображено в наукових працях з філософії та природничих областях — так виникли роботи Канта, Лапласа по космогонічної гіпотези, теорія про походження видів Дарвіна.

C 19 століття поняття генезису широко застосовується в методології. Так, у Гегеля це поняття кладеться в основу аналізу свідомості, що прагне визначити розвиток науки і знання в цілому. Широке застосування даного терміна в науках, що вивчають процеси розвитку, виділило окремий метод, і навіть окремі галузі — психології, соціології генезису.

З кінця 19 століття крім методу генези виникають структурно-функціональний метод швейцарського лінгвіста де Сосюра, який висунув ідею про синхронічному і діахронічному вивченні мови. Подібні ідеї, засновані на функціоналізму і структуралізму, висуваються в соціології, антропології Малиновським, Леві-Стросс, Парсонсом.

У 20 столітті істотну роль в суспільстві та науці відіграє питання генезису різних форм свідомості. Так, послідовники Фрейда виступають із задумом вилучення різних форм свідомості з початкових архетипів, неокантіанців визначають в базисі теорії вивчення принцип творчого генезису, в феноменології також виділяють її генетичну і статичну частини.

В існуючій в даний час науці також вважають обов’язковим зв’язати різні способи вивчення виділених об’єктів — як еволюціоністський підхід до генезису, так і структурно-функціональний підхід.

Антохіна на підставі підходу до природних і соціальних об’єктів як до систем складним, самоорганизующимся і самостійно розвиваються. Він сформулював концепцію самогенеза і визначення таких закономірностей в цьому явищі, як мале забезпечення розвитку з’явилася системи, різночасних закладка її окремих складових, їх об’єднання для отримання необхідного для системи результату, відносність історизму в поясненні переходу системи функціонування з однієї схеми дій на іншу.