Що таке гіпербола

Що таке гіпербола

Щоб мова була більш яскравою і виразною, люди використовують образні засоби мови і стилістичні прийоми: метафору, порівняння, інверсію та інші. В системі способів художньої виразності стоїть і гіпербола, або перебільшення — стилістичний прийом, який дуже часто використовується як у живої розмовної мови, так і в мові художньої літератури.

Інструкція

Гіпербола (в перекладі з грецького — перебільшення) — це стилістична фігура, або художній прийом, який полягає в навмисному перебільшенні деяких властивостей зображуваного предмета або явища для створення більшої виразності і, відповідно, посилення емоційного впливу від них. Гіпербола може проявляти себе в кількісному перебільшенні (наприклад, «ми не бачилися сто років») і втілюватися в образному вираженні (наприклад, «ангел мій»). Це художній засіб виразності можна назвати тропом, так як гіпербола — це тільки перебільшення, вона лише виділяє, підкреслює ті чи інші властивості предмета чи явища, не змінюючи їх образного змісту.

Гіперболу можна вважати одним з основних способів створення художнього образу в мистецтві: живопису та літератури. Завдяки тому, що її головною функцією є вплив на емоції, вона широко використовується авторами художньої літератури як засіб виразності для посилення враження на читача. Цей стилістичний прийом характерний для риторичного і романтичного стилів в літературі і є найважливішим способом формування сюжету й окреслення характерів у літературних творах. Гіпербола як художній прийом широко поширена в російській фольклорі: в билинах, казках, піснях (наприклад, у казці «У страху очі великі», билині «Ілля Муромець і Соловей-розбійник»), у російській літературі як засіб передачі авторської думки. У російській літературній традиції гіпербола властива і поетичної мови (М. Ю. Лермонтов, В. В. Маяковський), і прозі (Г. Р. Державін, Н. В. Гоголь, Ф. М. Достоєвський, М. Є. Салтиков — Щедрін).

У розмовній мові гіпербола реалізується за допомогою різних мовних засобів: лексичних (наприклад, з допомогою слів «зовсім», «цілком», «все» і так далі), фразеологічних (наприклад, «це і коню зрозуміло»), морфологічних (вживання множинного числа замість єдиного, наприклад, «колись чаї розпивати»), синтаксичних (колічественнних конструкції, наприклад, «мільйон справ»). У мові художньої літератури гіпербола часто вживається безпосередньо з іншими стежками і стилістичними фігурами, перш за все з метафорою та порівнянням, і зближується з ними, утворюючи гіперболічні фігури (наприклад, гіперболічна метафора «Весь світ — театр, і люди в ньому актори»). Цей стилістичний прийом також відіграє велику роль не тільки в літературній творчості, а й у риториці, оскільки сприяє підвищенню емоційного впливу на слухача.