Що таке ікта

Що таке ікта

Передача будь-якої території або навіть цілого селища, а також усього або певної частини доходу з нього здійснювався правителем однієї з країн Близького і Середнього Сходу. Якщо на початку свого виникнення ікта передавався у тимчасове користування, то поступово він перейшов в довічне, а потім ікта отримували з правом подальшого успадкування в поколіннях.

Інструкція

  1. Територія могла бути передана якійсь особі в повну власність, або у власність власнику передавалися тільки дохід з цих земель і право управляти ними з метою отримання доходу. Для феодала це була досить зручна форма одержання постійного доходу, причому йому не обов’язково було постійно проживати на закріплених за ним територіях. Власник-кочівник міг не зраджувати своєму кочового типу життя, приїжджаючи в ікта кілька разів на рік, стягуючи податки продовольством або грошима
  2. Крім того, «ікта» називали землі, віддані халіфом наміснику для того, щоб той займався стягуванням податків із проживає на цій території населення з метою подальшої їх передачі у державну скарбницю. Найчастіше ікта наділялися великі військові діячі, наближені до правителя, які повинні були тримати на виділених їм землях досить потужні збройні загони, в обов’язок яких входила захист як власної території, так і, за наказом халіфа, верховної державної влади. Ікта є східним варіантом феодальних наділів у середньовічних країнах Західної Європи.
  3. Відмінністю ікта від державних володінь в першу чергу є те, що власником землі та її керівником, який наділений правом збирати податки з селян став ленника (мукті), а не держава. Подібна система розподілу наділів почала існувати з кінця 7 століття, але повністю встановилася в 8-10 століттях.
  4. Кількість земель, відданих в ікта, значно збільшилася в існували в середні століття державах Сельджуків і Хулагуїдів. У ікта передавалися не лише окремі об’єкти і податки з них, а й дрібні, великі поселення, і навіть цілі області. Власники ікта поступово отримали не лише право збирати на свій розсуд податки з населення, яке проживає на належних йому територіях, а й стали володіти судовою владою.