Що таке кільцева композиція

Що таке кільцева композиція

Композиція — це певне розташування елементів художнього твору, підпорядковане авторському задуму в розкритті ідейного змісту. До композиційним прийомам відносять також вибір засобів розкриття, організації образів, їх зв’язків і відносин. Композиція літературного тексту ніколи не буває випадковою, вона висловлює художній зміст твору. Одним з найбільш поширених композиційних прийомів є повтор, на основі якого створюється кільцева композиція.

Інструкція

Умовно можна виділити два типи композиції: простий і складний. У першому випадку роль композиції зводиться до об’єднання змістовних елементів твору в єдине ціле без виділення особливо важливих, ключових сцен, предметних деталей, художніх образів. В області сюжету — це пряма хронологічна послідовність подій, один розповідний тип мови і використання традиційної композиційної схеми: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Однак цей тип практично не зустрічається, а є лише композиційною «формулою», яку автори наповнюють багатим змістом, переходячи до складної композиції.

Кільцева композиція відноситься до складного типу. Мета такого виду композиції — втілити особливий художній сенс, використовуючи незвичайний порядок і поєднання елементів, частин твору, опорних деталей, символів, образів, засобів виразності. У цьому випадку поняття композиції наближається до поняття структури, вона стає стильовою домінантою твору і визначає його художня своєрідність.

В основі кільцевої композиції лежить принцип обрамлення, повторення в кінці твору будь-яких елементів його початку. Залежно від виду повтору в кінці рядка, строфи, твори в цілому визначають звукове, лексичне, синтаксичне, смислове кільце.

• Звукове кільце характеризується повтором окремих звуків в кінці віршового рядка чи строфи і є різновидом прийомів звукопису. «Не співай, красуня, при мені …» (А. С. Пушкін)

• Лексичне кільце — це повтор слова в кінці віршового рядка чи строфи. «Подарую я шаль з Хорасана / І килим шіразскій подарую». (С. А. Єсенін)

• Синтаксичне кільце являє собою повтор словосполучення або цілого пропозиції в кінці віршованій строфи. «Шагане ти моя, Шагане! / Бо я з півночі, чи, / Я готовий розповісти тобі поле, / Про хвилясту жито при місяці. / Шагане ти моя, Шагане ». (С. А. Єсенін)

• Смислове кільце зустрічається найчастіше у творах віршованих та прозових, сприяючи виділенню ключового художнього образу, сцени, «замикаючи» основну думку автора і підсилюючи враження замкнутості життєвого кола. Наприклад, в оповіданні І.А. Буніна «Пан із Сан-Франциско» у фіналі знову описується знаменита «Атлантида» — пароплав, який повертає до Америки тіло померлого від серцевого нападу героя, який колись на ньому відправлявся в круїз. Кільцева композиція не тільки надає розповіді завершеність і гармонійність в пропорційності частин, а й наче розширює межі створеної в творі картини відповідно з авторським задумом.

Не слід плутати кільцеву композицію із дзеркальною, яка також заснована на прийомі повтору. Але в ній головним є не принцип обрамлення, а принцип «віддзеркалення», тобто початок і кінець твору повторюються в протипоставленому вигляді. Наприклад, елементи дзеркальної композиції зустрічаються в п’єсі М. Горького «На дні» (притча Луки про праведної землі і сцена самогубства Актора).