Слово «класицизм» у перекладі з латинської мови означає зразковий. Це художній напрям у мистецтві 17-18 століть. Зразком для класицизму було античне мистецтво. Творці даного стилю вважали, що все в світі базується на ідеях розуму і закономірностей, логіки і ясності, і втілювали ці принципи у своїх творах.
Інструкція
Всі види мистецтва, на думку класицистів, повинні створюватися відповідно до певних канонів. При цьому більшою мірою їх цікавило вічне — те, що залишається незмінним. У всьому вони прагнули побачити головне, істотне, типове. Мистецтву ж в естетиці класицизму відводиться виховна функція.
Для класицизму важливий не тільки сам зразок, а й сувора впорядкованість. Усі жанри поділялися на високі і низькі. Високими вважалися ода, трагедія, епопея. Низькими — сатира, байка і комедія. Змішування істотних ознак жанрів не допускалося. Герої суворо ділилися на позитивних і негативних. Сюжети вибиралися героїчні, в основному з античного мистецтва. Важливі були три принципи: єдність місця, єдність часу і єдність дії. У творі повинна бути одна сюжетна лінія, події повинні відбуватися в одному місці і укладатися за часом в одну добу. Таким чином, ясна струнка композиція, певні теми, сюжети, типи героїв, ясність і простота сенсу — все це складові естетики класицизму. Але найчастіше образи в класицизмі виглядають застиглими, тому що позбавлені індивідуальних рис, це, скоріше, втілення якої-небудь соціальної риси.
В епоху класицизму особливого розквіту досягла архітектура. Їй властиві були планування, чіткість ліній і строгі об’ємні форми, симетрична композиція, стриманість декоративного оформлення. В основі архітектурного стилю класицизму лежить античний ордер. Яскравими зразками архітектури цього стилю в Росії вважається Будівля Сенату і Казанський собор у Санкт — Петербурзі.
Засновником класицизму в живопису по праву вважається французький художник Нікола Пуссен. Його картини на античні та біблійні сюжети — зразки класичного мистецтва. Вражають красою і витонченістю, чіткістю ліній і піднесеністю картини Франсуа Буше.
У Росії класицизм розцвів пізніше, ніж в Європі — в 18 столітті, завдяки перетворенням Петра I. Особлива заслуга належить М. В. Ломоносову, саме він провів реформу російського письма, розробив «теорію трьох штилів» (стилів), пристосувавши французьку теорію трьох принципів до російської дійсності і мистецтва.
