Що таке комедія

Що таке комедія

Двоїста природа людської свідомості не змогла б задовольнятися прямолінійністю обряду без того, щоб не перетлумачити його, знайшовши в ньому приховані смисли, часом досить несподівані. Саме з інтерпретації урочистих ритуалів, пристосованої під нехитрі потреби простолюдинів під час сільських свят, і народилася комедія.

Інструкція

  1. Ознайомтеся з термінами «комедія», «комедія дель арте», «фарс», «водевіль», «пародія», користуючись літературними словниками і довідниками, а також Короткої літературної енциклопедією.
  2. Комедія — це не протиставлення трагедії. Ці жанри розвивалися паралельно, хоча і мали спільну обрядову природу. Однак для свят родючості декламація і пишномовних стиль явно не годилися. І саме тому ниці (у тому числі і в значенні «повсякденні») теми, грубуватий мову і герої, яких важко назвати такими, і стали незмінними рисами цього жанру. На це вказує і Аристотель у своїй «Поетиці», говорячи про трагедію. Однак друга частина «Поетики», присвячена комедії, не збереглася.

    Прочитайте роман У. Еко «Ім’я Рози», в якому пошуки другої частини аристотелева праці супроводжуються зауваженнями і припущеннями про її зміст.
  3. Розквіт класичної комедії античності прийнято пов’язувати з Аристофаном, який створив таку, не втратила актуальності й досі, комедію, як «Лісістрата», за сюжетом якої дружини відмовляють в ласка без кінця воюючим чоловікам. Комедія на ті часи носила виключно злободенне характер, що дещо ускладнює сприйняття. Їдка сатира Арістофана стала зразком для наслідування для багатьох поколінь комедіографів і поетів.
  4. У середні століття комедія, як документально зафіксоване твір, практично зникла, а самі комічні сцени було дозволено розігрувати тільки під час карнавалу або великих міських ярмарків. Ті ж Шекспір ​​і Мольер, перш ніж стати іменитими драматургами, писали п’єси-імпровізації для мандрівних труп. Саме тоді зародилася і комедія положень, що вимагає від акторів тільки знання сюжету і створюється буквально на ходу. Її найвищий розквіт — комедія дель арте, комедія масок, вимагала від акторів не тільки миттєвої реакції на події, але і відмінною фізичної підготовки, так як перемежовувалася інтермедіями і акробатичними номерами. Але поступово, з появою стаціонарних театрів, комедія перебралася і на велику сцену, хоча і була довгий час чимось другорядним, чи не фарсом для антракту або водевілем перед першим актом серйозної постановки.
  5. Комедія моралі (висміює моральні риси персонажів), має у своїй генеалогії не тільки нападки Арістофана на Сократа у комедії «Хмари» з переходом на особистості, але й християнські містерії з їх алегоричним змістом, у яких Добро і Доброчесність завжди протистоїть Злу ​​жахливому і всім іншим семи смертних гріхів, спотвореним, проте вельми впізнанним. Ставити християнські містерії церквою не заборонялося, тому цей жанр благополучно існував і в найтемніші часи. Ніхто й не міг припустити, що контамініруя з майданних театром, містерія стане однією з різновидів комедії.