Що таке монастир

Що таке монастир

У різних кінофільмах втомленими від життя персонажами нерідко вимовляється фраза «Все, йду в монастир!» Що ж таке монастир і чому люди змінюють свій звичний уклад життя на монастирське буття?

Інструкція

Слово «монастир» має грецьке походження і перекладається як «громада ченців». Монастир — це комплекс будівель, в яких проживають прийняли чернечий обітницю люди на постійній основі. Крім ченців і послушників в багатьох монастирях можуть жити по кілька днів паломники.

Перші монастирі з’явилися в Палестині і Єгипті в 4 столітті, швидко поширюючись по всьому світу. У нашій країні перший монастир виник в 11 столітті. Мова йде про знамениту Києво-Печерській лаврі, яка функціонує і до цього дня. Лавра — це великий монастир.

Монастирі бувають жіночими, чоловічими і змішаними. Життя в монастирі протікає по найсуворішому статутом, під керівництвом духовного настоятеля. У першу чергу бажаючий все своє життя провести в монастирі зобов’язаний прийняти чернецтво, чи чернечу обітницю. Чернечу обітницю полягає у відмові від усіх благ цивілізації, в приречену себе на безшлюбність і, відповідно, на бездітність. Сенс життя монаха полягає в служінні Богу, у просвітницькій діяльності.

Але перед таким відповідальним кроком подався в монастир людина якийсь час повинні бути послушником, потім полумонахом. Протягом цього періоду він може в будь-який момент покинути монастир. Послушникам дозволено працювати і молитися, читати духовну літературу. За кожним послушником закріплюється духовний наставник, який зобов’язаний не допустити легковажних, необачних рішень послушника.

Монастирі фінансуються за рахунок державних і приватних джерел. Крім того, майже кожен монастир знаходиться на власному господарському забезпеченні. В чернечих обителях є городи, сади, обори, щодня дарують ченцям їжу. Причому, харчування в монастирях досить мізерне, а всі пости повинні дотримуватися в повному обсязі. Але тих, хто вирішив присвятити себе службі Богові, не лякають такі обмеження. Адже ченці за покликанням роблять вибір на користь духовного, а не матеріального життя.