Що таке оповідання

Що таке оповідання

У літературознавстві зустрічаються різні визначення розповіді. Але незважаючи на деякі відмінності, всі вчені сходяться в одному: розповідь — це мала форма оповідної або епічної літератури, в якій дається опис якого-небудь події з життя героя.

Інструкція

  1. За словами Джека Лондона, «розповідь — це єдність настрою, ситуації та дії». Короткочасність зображуваних подій, мала кількість дійових осіб — головні особливості цієї літературної форми.
  2. Єдність дії обумовлено обсягом твори. Як правило, в оповіданні описується одне, рідше два-три події, які стають головними і сюжетообразующім. Але навіть якщо в оповіданні охоплюється значний період з життя персонажів, він все одно присвячується розвитку одного (основного) дії та конфлікту.
  3. Єдність дії безпосередньо пов’язано з описаною в оповіданні ситуацією (або подієвим єдністю). У ньому зазвичай буває одна фабульна нитку, з однією головною зміною ситуації. Тому дія в оповіданні відбувається в невеликому (строго обмеженій) кількості місць, а найчастіше — в одному.
  4. У просторі оповідання існує один головний герой, максимум два. Це не означає, що дійових осіб (другорядних персонажів) не може бути більше. Але всі вони швидше функції, завдання яких — створити фон для більш яскравого розкриття характеру головного героя.

    Часто зустрічаються розповіді, написані від першої особи. Що дає можливість не тільки повідомити про події, а й висловити безпосереднє відношення персонажа до зображуваного.
  5. Залежно від змісту розповіді діляться на два типи: нарисовій і новелістичний.
  6. Розповідь нарисового типу показує не ключовий епізод життя, а повільне її перебіг. Для розповіді вибирається нормальне життя людини або групи людей у ​​найбільш типовий для них момент. Оповідання має «нравоопісательний» характер, у творах нарисового виду часто показується морально-побутове стан тієї чи іншої середовища. До розповідями такого типу належать «Записки мисливця» І. Тургенєва.
  7. Розповідь новелістичного типу розкриває становлення характеру героя. В основі оповіді лежить подія, яка змінила світогляд персонажа, або кілька випадків з життя героя, що призвели до цього. Оповідання новелістичного типу відрізняється гостротою конфлікту та швидкої (і найчастіше несподіваною) розв’язкою. Яскравим прикладом новелістичного оповідання є «Іонич» А. Чехова.
  8. Крім нарисового і новелістичного типу оповідання деякі дослідники виділяють ще національно-історичний (чи «епопейного») вигляд. До нього відносять «Долю людини» М. Шолохова.

Зверніть увагу

Розповідь як літературну форму визначили досить пізно. Аж до середини XIX століття багато творів, які ми сьогодні називаємо розповідями, відносили до повістей. Наприклад, «Повісті Бєлкіна» О. Пушкіна.

Корисні поради

Межі між розповіддю і повістю досить умовні і розмиті, їх основна відмінність полягає в об’ємі. Повість належить до середньої епічної форми літератури і є посередником між розповіддю і романом.