Що таке пам’ять

Що таке пам'ять

Пам’ять — це складний за своєю структурою пізнавальний психічний процес, що складається з декількох етапів: фіксації, запам’ятовування, збереження, пізнавання і відтворення інформації. Психологи називають пам’ять «наскрізним» процесом — він об’єднує всі інші процеси людської психіки в єдине ціле.

Інструкція

  1. Пам’ять — процес, абсолютно необхідний людині для нормального існування. Збереження інформації про вже пережите досвіді не тільки дозволяє людині бути частиною соціуму, а й має величезне значення для життєдіяльності. Наприклад, якби дитина з першого разу не засвоював, що доторкатися до гарячого боляче, то він би обпікався знову і знову.
  2. Запам’ятовування — це процес зйомки тієї чи іншої інформації. За наявністю або відсутністю мети запам’ятовування буває навмисним і довільним, а за механізмом — механічним і осмисленим. Механічне запам’ятовування по-іншому можна назвати зазубрювання. При осмисленому ж запам’ятовуванні людина намагається створити якісь внутрішні логічні зв’язки між частинами матеріалу, що запам’ятовується, тому такий вид запам’ятовування міцно пов’язаний з процесом мислення.
  3. Збереження — процес зберігання отриманої інформації в пам’яті. Збереження буває динамічним і статичним. Перше характерно для оперативної пам’яті, а друге — для короткочасною. І якщо при динамічному запам’ятовуванні інформація мало спотворюється в пам’яті, то при статичному вона може дуже і дуже змінитися з часом.
  4. Відтворення — процес відтворення образу предмета, сприйманого людиною раніше, але не сприйманого в даний момент. Так само як і запам’ятовування, відтворення інформації буває навмисним і ненавмисним.
  5. Є і ще один важливий процес, пов’язаний з людською пам’яттю — забування. Забування — це неможливість відновити в пам’яті раніше прийняту інформацію. Причому, виражається забування в двох формах. При першій відтворення збереженої інформації виявляється неможливим, а при другому інформація відтворюється, але в спотвореному вигляді.
  6. Будь-які процеси, пов’язані з пам’яттю, дуже індивідуальні. Науці відомі випадки, коли пам’ять людей була просто-таки феноменальної. Наприклад, А. С. Пушкін міг вивчити вірш іншого автора повністю після дворазового прочитання, а В.А. Моцарт міг запам’ятати складні музичні твори після одного-єдиного прослуховування. Пам’ять піддається тренуванню, для цього існує безліч методик і вправ.
  7. У психології виділяють кілька основних видів пам’яті. Для поділу існує три основних критерії: характер психічної активності, характер цілей діяльності і тривалість зберігання інформації. За характером психічної активності виділяють наступні види пам’яті:

    - Рухова — запам’ятовування і відтворення рухів. Завдяки цій пам’яті дитина вчиться ходити;

    - Емоційна — запам’ятовування почуттів і емоцій і подальше їх відтворення;

    - Образна — пам’ять на уявлення. За допомогою такої пам’яті людина запам’ятовує картини природи, життя, запахи, смаки, відчуття;

    - Словесно-логічна — так називають процеси запам’ятовування і відтворення думок.
  8. За характером цілей діяльності пам’ять буває:

    - Довільна — коли людина запам’ятовує якусь інформацію навмисно (наприклад, заучує вірш);

    - Мимовільна — спонтанне запам’ятовування. До речі, мимовільна пам’ять зберігає в рази більше інформації, ніж довільна.
  9. За тривалістю зберігання інформації пам’ять може бути:

    - Довготривала;

    - Короткочасна;

    - Оперативна.

    Довготривала пам’ять — це запам’ятовування інформації на тривалий термін, а короткочасна — на якийсь невеликий відрізок часу. Тимчасові рамки обох процесів дуже індивідуальні. Оперативна пам’ять — це пам’ять, яка обслуговує поточну діяльність людини. У цьому сенсі її можна порівняти з оперативною пам’яттю комп’ютера.

Джерела