Що таке синкретизм

Що таке синкретизм

Поняття синкретизму протистоїть розрізненості, окремо, дискретності. Цей термін походить від грецького συγκρητισμό, змістотворних приставка syn-означає з’єднання, зчленування різних елементів, систем, навчань, явищ. Що з’явилося в науковому побуті ще в середньовіччі, поняття «синкретизм» широко застосовується в мистецтвознавстві, літературної критики, історії культури та релігії.

Інструкція

Синкретизм в історії та культурології

Прийнято вважати, що синкретизм характерний для суспільних установок, релігійних уявлень, культурних і художніх систем на ранній стадії їх розвитку. Так, для первісних суспільств характерне уявлення про світ як єдине ціле, всі елементи якого взаємопов’язані. У традиційних культурах людське суспільство є відображенням сакрального світу (царства природи, духів). У більш широкому сенсі синонімом синкретизму є еклектичність, при такому розгляді синкретичних була, приміром, позднегреческого культура (в період еллінізму).

Синкретизм в релігії

У певні історичні моменти на рівні окремих суспільних груп, всього соціуму і навіть держави часом панують релігійні культи, засновані на з’єднаних елементів різних вірувань. Наприклад, синкретичність релігії мали місце під час підкорення Нового Світу, де діяльність християнських місіонерів в’язалось з місцевими культами. Деякі дослідники стверджують, що для всіх релігійних навчань в тій чи іншій мірі характерний синкретизм: так, християнське вчення ввібрало в себе постулати іудаїзму, окремі елементи грецької і римської культур.

Синкретизм в літературознавстві

Найбільш помітним вітчизняним автором, розробляв поняття синкретизму в мистецтві, є А.Н. Веселовський. У своїх роботах з поетики дослідник висловив припущення про те, що стилі поезії, та й сама поезія як така, з’являлися не послідовно один за іншим. Спочатку існувало якась єдина форма релігійно-культової практики, в якій значна роль відводилася співу і танців. З цього ритмічного дійства згодом викристалізувалися різні поетичні жанри (лірика, драма, епос).

Синкретизм в психології

Синкретизм, тобто нерозчленованість сприйняття, характерний для дитячого мислення. Як відзначали психологи західних і вітчизняних шкіл (Ж. Піаже, С. Клапаред, Л. Виготський та інші), дитина поєднує поняття та явища без достатньої на те підстави. Він схильний знаходити спільність серед розрізнених речей, при цьому рядоположенность для нього грає значно більшу роль, ніж реальні родо-видові відносини.