Що таке синтаксис

Що таке синтаксис

Під «синтаксисом» (грец. — лад, порядок) прийнято розуміти розділ граматики, що вивчає всю суму правил, що мають відношення до створення мовних одиниць, що відрізняються за розмірами від слова — пропозицій і словосполучень.

Інструкція

У традиційній семіотиці застосовуються розширені тлумачення терміну «синтаксис» — як суми правил створення складних мовних одиниць з простіших одиниць або навіть правил побудови знакових систем взагалі. У першому випадку стають можливими поняття «внутрісловного синтаксису» і «синтаксис тексту», у другому термін «синтаксис» не обмежений рамками вербальних знакових систем. Тим не менш, основним значенням синтаксису залишається визначення його як частини мовознавства, або семіотики, зайнятої дослідженням синтаксичних одиниць і законів.

Синтаксис визначає мовні способи вираження основних абстрактних категорій об’єкта, суб’єкта, ознаки, питання і т.п. методом ієрархічної організації мовних конструкцій.

У цьому сенсі поділ синтаксису і морфології досить ускладнене самою специфікою слова як предмета морфології, що володіє деякою ієрархічною структурою. Категорії морфологічного дослідження пов’язані з частотою використання значення не в меншій мірі, ніж синтаксичні, що призвело до появи терміну «морфосінтаксіс». У той же час, сама структура словосполучення чи речення передбачає набагато більшу ступінь складності, ніж структура слова. Відмінною особливістю пропозиції, в цьому сенсі, є його здатність до необмеженого ускладнення.

Специфікою синтаксису є наочне відображення творчої складової мови, що виявляється в безперервному створенні нових мовних конструкцій в процесі вербального спілкування при відносно рідкісному появі неологізмів. З цим пов’язане ще одне визначення синтаксису як області граматики, що досліджує породження мовлення — створення нескінченної кількості словосполучень і пропозицій з кінцевого безлічі слів.