Що таке совість

Що таке совість

У повсякденній мові ми використовуємо слово «совість» найчастіше тоді, коли не задоволені чиїмось поведінкою чи ставленням до себе. Саме її нестача або відсутність привертає нашу увагу. Коли ж ми перераховуємо позитивні якості людини, то швидше скористаємося такими поняттями як порядність, відповідальність або просто «хороша людина». Цікаво, чому так склалося?

Інструкція

  1. Якщо ми спробуємо зрозуміти суть цієї якості людської природи, то в першу чергу відповідь прийде на рівні почуттів. В глибині душі всі люди розуміють, про що йде мова, коли чують від когось: «Зовсім совість втратив». Але коли ми описуємо совість словами, то мимоволі починаємо називати різні характеристики поведінки людини.
  2. Совість проявляє себе в першу чергу в здатності оцінювати вчинки, як свої, так і чужі з позиції добра і зла. За це моральне свідомість відповідає не розум, а душа людини. Хто живе за велінням серця, в тому й совісті більше.
  3. Згідно з тлумачним словником В.І. Даля, совість це — «природжена правда, різною мірою розвитку». Виходить, що совісними у цей світ приходимо ми всі, ось тільки працюємо над її розвитком кожен по своєму. І, хоча в окремої людини своє почуття правди, саме совість є загальним мірилом істини для всіх людей.
  4. Коли ми засуджуємо когось, то можна сказати, ми його соромом. Почуття сорому — наш індикатор моральної поведінки в сім’ї і в суспільному житті. Моральні принципи виховуються з дитинства, культивуються в школі. Але, тим не менше, не всі ми в рівній мірі дотримуємося голосу совісті. Та й голос цей у кого-то гучний і чистий, а в іншої людини зовсім тихий.
  5. Існує ще один аспект цього поняття. Він відноситься до віри людини в Бога. Фраза «свобода совісті» означає відсутність обмежень у виборі релігії або у відмові віросповідання. Отже, совість безпосередньо пов’язана з особистою свободою людини і, в той же час, відповідає за його гармонійне існування з іншими людьми.
  6. Коли ми розмірковуємо про совість, то розуміємо — це щось особисте, що стосується безпосередньо душі. Тому рідко вживаємо це слово в описі характеру людини, що природно в нинішній час збільшення умовностей в спілкуванні між людьми.
  7. Мабуть, саме тому, що наявність совісті є первинним умовою хороших взаємин з оточуючими, ми так гостро реагуємо на безсовісне поведінку. А її наявність сприймаємо як належне. І все-таки, перш ніж поспішати критично оцінювати іншу людину, нам не завадило б частіше заглядати у власне сховище душі. Перевіряти, наскільки наша власна совість чиста і як часто ми керуємося її підказками.