Що таке язичництво

Що таке язичництво

При існуванні безлічі різних трактувань суть терміна «язичництво» полягає в сповіданні політеїстичних релігій, а також в ідолопоклонстві. Саме слово походить від церковно-слов’янської, що означає «народ», «плем’я».

Інструкція

  1. Як правило, язичницькі боги зіставлялися з якими-небудь стихіями природи. Наприклад, богом неба (громовержцем) у Стародавній Греції був Зевс, в Індії — Індра, Таранас — у кельтів, у скандинавських народів — Тор, у балтійських — Перкунас, у слов’ян — Перун. Богом сонця у древніх греків був Геліос, у єгиптян — Ра, у слов’ян — Дажбог. Девнегреческім богом води був Нептун, в Індії — Варуна.
  2. Крім цього, здійснювалося шанування і різних духів, демонів і т.п., наприклад, дріад, водяних, лісовиків, мавок. В основі язичницьких культів лежить вплив на природу за допомогою магії. Язичники вважали, що цикли відродження природи, суспільного життя пов’язані між собою. З цієї причини свята, пов’язані з сільським господарством, також включали в себе різноманітні бенкети, весільні обряди та т.п.
  3. З часом на зміну язичницьким віруванням приходили світові релігії — християнство, іслам, буддизм. Ідеологія, відповідна класового розвиненому суспільству, не могла підтримуватися за рахунок язичницьких культів, що були родоплеменими.
  4. У 980 році князь Володимир намагався створити в Київській Русі язичницький пантеон, проте ця спроба провалилася. У результаті в 988 році відбулося хрещення Русі. Міста з’явилися центрами проголошеної релігії, в той же час у селах язичницькі культи існували ще довгий час: згідно археологічним розкопкам до XIII століття поховання померлих здійснювалося під курганами, що не відповідало християнським обрядом. У народних віруваннях боги поганських часів співвідносилися з християнськими святими, наприклад, Велес з Власием, Перун з Іллею Пророком. При цьому збереглася також віра в лісовиків та домовиків.
  5. Одним з напрямків є неоязичництво, яке являє собою реконструйовані язичницькі вчення старовини або зовсім нові вчення. Варто розрізняти неоязичництво і стародавні непреривавшуюся традиції, наприклад, шаманізм.