Як ходити до церкви

Як ходити до церкви

Для людини, тільки що прийшов до віри і почав відвідувати богослужіння, завжди постає питання: чи правильно він робить, чи правильно сприймає відбувається навколо.

Інструкція

Людина, яка почав ходити до церкви, повинен усвідомити для себе, що збираючись до храму, він йде на зустріч із самим Богом. Це перша і головна умова. Спільна молитва церковна не дає розсіятися думкам, а церковні піснеспіви налаштовують на відповідний лад душу.

Перед богослужінням бажано провести деякий час в тиші і молитві. Храм є домом Бога. Виходячи з цього, відвідування церкви повинно бути побожним.

Кожному православному християнинові пропонується відвідувати недільні та святкові служби. Слід прагнути до розуміння богослужіння. Всі виникаючі питання і сумніви варто дозволяти зі священиком.

Одягатися при відвідуванні храму слід чисто й охайно. Жінкам личить одяг, що відповідає їх підлозі, тобто сукні та спідниці, не надто відкриті або обтягуючі. Бажано обійтися без косметики. Жінка в храмі повинна бути з покритою головою (1 Кор. 11, 13). Чоловік повинен перебувати в церкві без головного убору (1 Кор. 11, 4). Жінка в період очищення не може відвідувати храм.

Входячи в храм, варто залишити все життєві піклування. На службі не треба крутитися, створювати шум, розмовляти, відволікаючи від молитви людей. Чоловіки, за давньою традицією Церкви, стоять в правій стороні храму, жінки — в лівій.

На службі потрібно вникати в молитви, спів та читання. Якщо нитка служби втрачена, то священики рекомендують молитися про себе: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного». Ви не повинні залишати храм до кінцевого відпусту служби.

І не треба думати, що поставлена ​​свічка є хабарем Богу. «Жертва Богу дух розтрощений» (Пс. 50, 19). Ставлячи свічку, людина уподібнює себе м’якому воску, бажаючи стати таким же податливим волі Христової, і закликає Бога запалити вогник віри в серці.

Чим більше людина продовжує ходити до церкви, тим менше залишається питань, все встає на свої місця. Завжди варто пам’ятати слова св. царя Давида: «я в ласці великій Твоїй увійду в дім Твій» (Пс. 5, 8), тобто входить людина в храм з ласки Бога, а не за своїм бажанням. А свт. Іоанн Златоуст закликає, прийнявши від Бога милість, принести у відповідь таку жертву: «Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм» (Пс. 5, 8) — не так, як багато хто з тих, що моляться, які в цей час чухаються, позіхають, дрімають, але зі страхом і трепетом. Хто молиться, таким чином, той відкладає всяке зло, розташовується до всякої чесноти, набуває вподобання Боже.