Як краще оформити спадщину


 

Коли хтось із літніх родичів або ви самі бажаєте залишити спадщину своїм дітям або рідним, виникає питання, як краще вчинити — оформити дарчу або заповіт? Кожен з цих варіантів має свої недоліки і переваги.


Інструкція

  1. Зверніть увагу на умови і тонкощі кожного варіанту оформлення успадкованого майна. Наприклад, за заповітом воно перейде у власність спадкоємця тільки після відходу з життя родича-спадкодавця, який має право переписати або скасувати своє рішення в будь-який час. Адже за законом він не втрачає прав власності на заповідану квартиру, будинок або інше майно. На відміну від заповіту, дарча складається тільки один раз і не має зворотної сили. За договором дарування перехід прав власності на майно відбувається відразу після реєстрації цієї угоди.
  2. Врахуйте і той факт, що скасувати дарчий договір без достатньо вагомих підстав дуже важко. Це можна зробити тільки в тому випадку, якщо в суді буде доведена неадекватність або недієздатність дарувальника. При оформленні спадщини за заповітом деякі спадкоємці, яких забули згадати в цьому документі, але мають право на свою частку, можуть оскаржити його. До такої категорії спадкоємців належать непрацездатні утриманці.
  3. Майте на увазі, що за оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом стягується мито, розмір якої залежить від ступеня спорідненості. А саме: дружину, дітям, онукам, рідним братам і сестрам спадкодавця необхідно буде сплатити 0,3% від вартості успадкованого майна, але ця сума повинна скласти не більше 100 тис. рублів, інші спадкоємці зобов’язані сплатити 0,6%, але ця сума не повинна перевищити 1 млн рублів. Податок на успадковане майно скасовано в Росії з 2006 року. Податок на дарування теж залежить від ступеня спорідненості. Близькі родичі (подружжя, діти, батьки, дідусі, бабусі, онуки, рідні брати і сестри) звільнені від нього повністю. Далекі родичі або знайомі зобов’язані сплатити 13% від вартості подарованого майна — прибутковий податок.
  4. Знайте, що заповідач визначає коло спадкоємців і частку кожного з них самостійно, в їх число можуть входити і зовсім сторонні люди. Якщо ж з якихось причин за життя спадкодавця заповіт або дарчий договір не були складені, то діє спадщина за законом. Як правило, це означає, що майно перейде до спадкоємців перших трьох черг. Кожна з них набирає спадщина в тому випадку, коли спадкоємців попередньої черги немає або вони відмовилися від своєї частки майна померлого родича. Спадкоємцями першої черги вважають: дружина спадкодавця, його батьків, дітей, онуків і їхніх нащадків за правом представлення. Друга черга — бабусі й дідусі (за правом представлення спадкують племінники і племінниці), повнорідні та неповнорідні сестри і брати. Якщо спадкоємців перших двох черг немає, то майно померлого родича ділиться між спадкоємцями третьої черги. До них відносяться тітки і дядька спадкодавця, а за правом представлення — двоюрідні сестри і брати.