Як навчитися грати з дитиною

Як навчитися грати з дитиною

Дитина дуже залежимо від дорослих людей, потребує їх підтримки, участі і турботі. Він чекає від дорослого безпосередньої участі у всіх його справах. Основним видом діяльності малюка є гра, тому дорослий повинен навчитися грати з дитиною.

Інструкція

  1. Щоб навчитися грати з дитиною, бажано спочатку вивчити його вікові психологічні особливості, тому що ігрова діяльність малюка, дошкільника і молодшого школяра різна. Знаючи ці особливості, приступайте до вибору ігор, виходячи з їх змісту, того, яке місце вони займають у житті дітей, в їх вихованні та навчанні.
  2. Потім підготуйте необхідний для гри реквізит. Бажано це зробити разом з малюком. Познайомте дитину з правилами обраної гри.
  3. Граючи з малюком, спробуйте поставити себе на його місце, постарайтеся увійти в роль, згадайте про те, що ви самі колись були дитиною. Грайте чесно: не тисніть на малюка з позиції дорослого, але й не програвайте йому спеціально, вважаючи маленьким. У невимушеній формі намагайтеся зробити так, щоб гра принесла користь. Радійте разом з малюком його перемозі у грі. У разі програшу дитини, вчіть його адекватно сприймати невдачу, розуміти, що в грі головне участь, а не перемога.
  4. Спробуйте разом з малюком трохи змінити сюжет або правила гри. Можливо, це сподобається дитині.

    Можна спробувати придумати разом свою гру.

    Пам’ятайте, що гра займає важливе місце в розвитку малюка, тому що є основним видом його діяльності. Саме через гру дитина освоює навколишній світ, пізнає закони взаємодії. Пам’ятайте головне: грати з дитиною — це не означає запропонувати йому великий вибір іграшок та розвиваючих посібників, а бути поруч. Адже йому хочеться, щоб близькі люди грали з ним самі. Навіть коли дитина навчилася грати самостійно, батьківська підтримка і оцінка його дій будуть йому необхідні.
  5. Дотримуйтесь наступних правил у грі з малюком:

    1. У дитини завжди має бути час для гри! І коли він ще тільки лежить в колисці, і коли робить перші кроки, і коли складає слова в речення. І особливо, коли він починає готуватися до школи.

    2. Спілкування з дітьми завжди повинно бути по-справжньому щирим, непідробним, і гру з дитиною слід починати тільки в хорошому настрої.

    3. Добре, якщо батьки щодня планують час для ігор, але і несподівано склалися для гри ситуації теж не варто упускати. Адже гру можна придумати з нічого, з приводу, досить тільки допитливого погляду малюка на якийсь предмет чи подію.

    4. Якщо для дитини одного-двох років у грі на першому місці стоять батьки, то дітворі постарше вже пора вчитися грати в колективі. Щоб «домашні» діти не минули такий важливий для становлення особистості період, як рольові ігри, слід частіше запрошувати в будинок однолітків.

Зверніть увагу

На думку психологів, діти, не дограли в дитинстві, обов’язково «дограють» в старшому віці, і інколи ігри у них далеко не безпечні.