Як оплатити лікарняний звільненому

Як оплатити лікарняний звільненому

Відповідно до Федерального закону 255 від 29 грудня 2006 року роботодавець зобов’язаний забезпечити всіх співробітників посібниками з тимчасової непрацездатності, якщо вона наступила в період дії трудового договору, а також протягом 30 днів з моменту його розірвання. Порядок, розміри, умови нарахування та оплати допомоги визначені у пункті 1 зазначеного закону.

Вам знадобиться

- Лікарняний лист;
- Калькулятор або програма 1С;
- Відомості про стаж.

Інструкція

  1. Якщо ви розірвали з співробітником трудовий договір, то в разі настання непрацездатності у колишнього працівника протягом 30 днів з моменту звільнення ви зобов’язані, взяти лікарняний лист, нарахувати та сплатити допомогу у загальному порядку, передбачених законодавством. Причому відповідно до змін, зазначеними у Федеральному законі 255, ви зобов’язані це зробити незалежно від причини розірвання трудових відносин, тобто якщо навіть ініціатива виходила від вас, і звільнення відбулося за прогули, знаходження на робочому місці в нетверезому стані, за недовіру чи невідповідне виконання обов’язків.
  2. Звільнений або звільнився співробітник має право протягом 6 місяців після закриття листка непрацездатності, виданого протягом 30 днів з моменту закінчення трудових відносин, звернутися до вас і пред’явити лікарняний лист для нарахування допомоги.
  3. Ви повинні перевірити справжність бланка лікарняного листа. Бланк затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я за номером 172 від 16 березня 2007 року, порядок видачі здійснюється наказом Міністерства охорони здоров’я за номером 514 від 1 серпня 2007 року.
  4. Нараховувати і сплачуйте допомога не тільки звільненим співробітникам, які працювали за безстроковим трудовим договором, а й сумісникам, а також тим, з ким було укладено тимчасові трудові відносини.
  5. Для нарахування допомоги складіть всі зароблені суми, з яких утримували податок 13%, за 24 місяці перед звільненням і розділіть на число календарних днів у розрахунковому періоді, тобто на 730. Якщо співробітник відпрацював у вас меншу кількість часу, то зробіть фактичний розрахунок, виходячи із загальної заробленої суми, розділивши її на фактично відпрацьовані календарні дні. Помножте отримане число на кількість днів з тимчасової непрацездатності. Далі проводите розрахунок в залежності від загального трудового стажу співробітника. При стажі понад 8 років оплачуйте 100% середнього заробітку, при стажі від 5 до 8 років — 80%, до 5 років — 60%.
  6. Відповідно до статті 255 Федерального закону ви не зобов’язані нараховувати та виплачувати допомогу по вагітності та пологах, а також по догляду за дитиною до 1,5 років, якщо вагітна жінка звільнилася. Але відповідно до статті 261 ТК РФ вагітна жінка може звільнитися тільки за власною ініціативою або у зв’язку з ліквідацією підприємства. У всіх інших випадках ви не маєте право переривати трудові відносини з вагітною працівницею.
  7. Але Федеральному закону є альтернатива у вигляді постанови Уряду 865 від 30 грудня 2006 року, в якому говориться, що роботодавець зобов’язаний оплатити листок непрацездатності вагітній жінці, тобто виплатити декретний допомога по вагітності та пологах, якщо непрацездатність настала протягом 30 днів з моменту звільнення, і звільнення мало поважні причини. До поважних причин належить переїзд, догляд за близькими родичами, якщо вони є інвалідами 1 групи, але ці причини жінка зобов’язана вказати в заяві про звільнення.
  8. Нарахування допомоги по вагітності та пологах здійснюється в загальному порядку нарахування допомоги по листку непрацездатності. Середньоденну суму множте на кількість днів, зазначених у лікарняному листі. Посібник оплачуйте виходячи з 100% середнього заробітку, але не нижче МРОТ.