Відрядження — це така ж робота далеко від основного місця зайнятості. За співробітником зберігається місце роботи та проводиться оплата всіх витрат і середнього заробітку за всі дні відрядження. У процес регулювання відносин між відрядженим і роботодавцям внесено нові зміни і доповнення, затверджені Постановою Уряду за номером 749 від 13 жовтня 2008 року. До цього часу основні положення про відрядження були відрегульовані ще за радянських часів і не скасовані до цих пір, а тільки розширені, доповнені і відредаговані.
Вам знадобиться
-Розрахунок середньоденного заробітку за 12 місяців, якщо інше не зазначено в нормативних актах;
-Оплата проїзду;
-Добові;
-Оплата житла.
Інструкція
- Відповідно до змін строки відрядження можуть бути на розсуд роботодавця шляхом домовленості з відрядженим співробітником. Обмеження в 40 днів зняли і відрядження, що перевищує даний термін, перестала розцінюватися як переведення на іншу роботу. Обмеження залишилися тільки для іноземних співробітників, у них термін відрядження не може бути більше 40 днів протягом року в загальному еквіваленті.
- Співробітникові, направленому у відрядження, оплачують проїзд в обидві сторони, добові на харчування та оплату житла. Все повинно бути відображено у внутрішніх правових актах підприємства. Можна вказати і інші оплачувані витрати, а також оплату всіх днів відрядження за особливим розрахункового періоду, якщо це не буде ущемляти права відрядженого співробітника.
- Виходячи з нормативних актів, оплата за дні відрядження повинна бути вироблена з середньодобового заробітку за 12 місяців.
- Для розрахунку середньоденного заробітку потрібно скласти всі зароблені суми за 12 місяців. У загальну цифру входять тільки ті кошти, на які було нараховано прибутковий податок. Виплати по соціальних допомог в загальній сумі не враховуються. Отриманий результат слід розділити на кількість робочих днів у році, виходячи з шестиденного робочого тижня, незалежно від того, який графік роботи передбачений на підприємстві. Розраховану середньоденну суму потрібно помножити на кількість робочих днів відрядження.
- Якщо роботодавець доручив відрядженому працівникові виконання особливого завдання і у зв’язку з цим працювати потрібно в вихідні та святкові дні, то оплата проводиться за подвійним тарифом. За бажанням працівника, йому можуть надати додатковий вихідний день за кожен день роботи у вихідний або святковий день під час відрядження.
- Якщо особливого завдання немає, робочі дні відрядженого, які підлягають оплаті, вважаються за графіком підприємства.
- Для співробітників, які не мають стажу 12 місяців, розрахунок оплати за відрядження слід проводити з фактично зароблених коштів, розділених на фактично робочі дні у розрахунковому періоді.