Як перевірятися на безпліддя

Як перевірятися на безпліддя

Неможливість завагітніти протягом тривалого проміжку часу при постійній інтимного життя є головним симптомом безпліддя. Найчастіше труднощі в зачатті малюка викликані деякими порушеннями функцій репродуктивної системи у одного з подружжя. Перевіритися на безпліддя чоловікові і жінці рекомендується не раніше ніж через рік невдалих спроб зачати дитину.

Інструкція

  1. Перше, що повинна зробити жінка, яка бажає перевіритися на безпліддя, пройти огляд лікаря-гінеколога і зробити УЗД органів малого таза. Ці процедури необхідні, щоб побачити і оцінити будову органів, а також виявити можливі патології, наприклад, кісту, міому, спайки.
  2. На прийомі у лікаря-гінеколога жінка повинна надати спеціалісту графік базальної температури, складений їй самостійно протягом декількох менструальних циклів.
  3. Для діагностики жіночого безпліддя лікар нерідко призначає гістероскопію. Таке обстеження дозволяє більш точно вивчити порожнину матки і виявити можливі відхилення, які складно побачити за допомогою звичайного гінекологічного огляду та УЗД. Під час цієї процедури в порожнину матки вводиться спеціальний прилад — гістероскоп, який забезпечений відеокамерою. Сигнал з зображенням при цьому передається на екран монітора.
  4. Обов’язково в програму діагностики жіночого безпліддя входить дослідження прохідності маткових труб (гістеросальпінгографія). В матку жінки вводиться особлива речовина, після чого спеціальним апаратом робляться контрастні знімки, що дозволяють оцінити якість прохідності труб.
  5. Крім всього цього, обстеження на жіноче безпліддя може включати в себе лапароскопію, аналіз гормонального фону, дослідження згортання крові та інші важливі процедури, що призначаються кожній жінці індивідуально.
  6. Найважливішим дослідженням в діагностиці чоловічого безпліддя є спермограма. За допомогою цього аналізу лікарі визначають рухливість і клітинний склад сперматозоїдів, їх морфологію і кількість.
  7. Якщо результатів спермограми не достатньо, чоловікові можуть призначити бактеріологічний аналіз, MAR-тест, цитологічне дослідження секрету передміхурової залози і насінних бульбашок, а також аналізи крові.