Дуже часто для школярів однієї з найбільших труднощів у навчанні є твори з літератури. І якщо із звичайними домашніми творами проблема ще якось вирішується, то екзаменаційні твори стають просто нездоланною перешкодою. Насправді ж левова частка труднощів пояснюється тим, що діти просто не знають, як саме треба писати твір з літератури, з якого кінця братися за вирішення цього завдання.
Інструкція
- Тому якщо школяру доступно пояснити алгоритм підготовки цієї роботи, то в подальшому з творами проблем у нього не буде. І починати в першу чергу треба з вибору теми.
- Більшість шкільних творів пишуться за певним літературним творам. Тому правильно обрана тема, якщо вона зрозуміла і близька дитині, може багато в чому полегшити написання роботи. Якщо ж вибір не можливий, треба навчити школяра правильно поводитися з вихідними даними.
- Вибравши або отримавши тему твору, необхідно скласти послідовний план роботи. Користь плану в тому, що по-перше, він відразу ж визначить логічну структуру твору і не дозволить автору розпорошуватися на суміжні теми, а по-друге, допоможе впорядкувати поки що розрізнені думки з приводу завдання. План повинен містити як мінімум три чітко виражені частини: вступ, основну частину і висновок. Основна частина може підрозділятися на два і більше пункту, але не варто зловживати їх кількістю, інакше можна заплутатися і втратити важливі думки.
- Після добре складеного плану можна переходити до аналізу вихідного матеріалу. Якщо мова йде про домашнє творі, то слід ще раз переглянути то твір чи епізод, за яким пишеться робота. Так само корисно буде прочитати літературну критику по даній темі і зробити деякі виписки, здатні підкріпити думки автора. Якщо ж твір екзаменаційне і ніякої літератури в доступності немає, слід виписати на чернетці все, що пам’ятається про прочитане і основні думки по темі.
- Після того, як школяр чітко уявив собі, що саме і як він має намір писати, можна приступати власне до роботи. Часто учневі буває важко відразу почати з написання вступу. Це не страшно, почати можна відразу з головної частини, залишивши для вступу вільне місце. Коли основний зміст буде написано, набагато простіше буде зробити вступ і висновок. Дуже важливо так само донести до школяра думка про те, що висновок не є простим переписуванням кінця вступу та основної частини, що це самостійний розділ роботи, який вимагає не меншої уваги для повноцінного оформлення висновків. Особливо добре, коли вдається домогтися ідейної взаємозв’язку між вступом і висновком. Це надає роботі більшу вагу і справляє позитивне враження.
