Побудова свого родоводу — справа не тільки захоплююче, але і дуже корисне. По-перше, це дає можливість знайти невідомих родичів, втрачені відомості про свою сім’ю та її історії, а так само дозволяє простежити протягом поколінь будь-які спадкові хвороби або особливості, що важливо при вирішенні багатьох медичних проблем. Для того щоб самостійно побудувати родовід необов’язково бути спеціалістом у генеалогії, досить слідувати її певним принципам.
Інструкція
- У генеалогії розрізняють висхідні та спадні родоводи в залежності від того, хто є вихідною головною персоною. Традиційно більшість родоводів є спадними і виводяться від найдавнішого відомого предка. Але такі родоводи складні в побудові, вимагають багато спеціальної інформації та спеціальних знань. Тому людині далекій від архівної роботи найпростіше створити висхідну родовід своєї родини, починаючи від самого себе, своїх батьків і поступово заглиблюючись в минуле.
- Родовід можна оформити трьома різними способами: у вигляді родовідного древа, у вигляді таблиці або у вигляді поколінь розпису. Вибір варіанту в основному залежить від уподобань творця, а так само від наявності доступної інформації. Родовід таблиця — це схематичне зображення роду, що включає в себе імена та дати життя його членів. Таблиці можна побудувати вертикальні, горизонтальні і навіть кругові, суті їх змісту це не змінює.
- Близько за змістом та структурою до таблиці родовідне древо. В даному випадку його коренем буде служити засновник роду, звичайно це найвіддаленіший відомий предок. А стовбуром, листям і кроною — його нащадки. Родовідне древо так само містить в основному лише імена та дати життя — смерті.
- Якщо інформації про членів роду досить багато, краще використовувати для її оформлення покоління розпис, до якої можна включити скільки завгодно відомостей. Покоління розпис складається порядково і кожен рядок в ній відводиться для окремого покоління. Всім членам роду присвоюються індивідуальні номери, які дозволяють уникнути плутанини при вивченні складних шлюбних і родинних зв’язків.
- Необхідну інформацію про членів роду можна отримати як усно від живих родичів старшого покоління, так і з різних документів. Як архівних джерел зазвичай використовуються записи актів Закс, церковно-приходські метричні книги, дані архівів держустанов і військових архівів, а також будь-які документи, що містять конкретні імена, дати і назви місцевості.
