Як поставити себе на роботі

Як поставити себе на роботі

Взаємини з колегами та керівництвом — важлива складова виробничого процесу і всього життя в світлі того, яку роль у ній відіграє робота. Відомо, що авторитет дуже важко завоювати і дуже легко втратити. Тому вибудовування навколо себе комфортного середовища слід з першої секунди перебування в новому трудовому колективі.

Інструкція

  1. Спочатку краще менше говорити і більше дивитися і слухати. Це стосується не тільки роботи. А коли вже мова пішла про неї, то слід не забувати при цьому про свої службові обов’язки.

    Не поспішайте з кимось зближуватися, тим більше — примикати до тих чи інших неофіційними співтовариствам. Це не показник вливання в колектив, більше того, саме цей процес може бути ускладнений якраз необачністю.

    У той же час бути букою теж не потрібно. Доброзичливість, ввічливість, дотримання норм ділового етикету, деяка неформальність спілкування строго в розумних межах і там, де до місця, принесуть безперечну користь вашому іміджу.
  2. Не може розраховувати на гарне ставлення колег той, хто перед начальством підлещується (та й керівництво таких не поважає), до підлеглих демонструє зневагу, а колег, з якими знаходиться в рівному становищі, норовить всіляко принизити.

    Переважно рівне шанобливе ставлення до всіх, незалежно від займаної посади — від прибиральниці до генерального директора, не скасовує субординації та трудової дисципліни.
  3. До доносів ставлення колег вже точно прохолодне. Непоодинокі й випадки, коли першим, хто не в кращому світлі оцінить любителя цього заняття, буде той самий начальник, до якого співробітник з’явиться нашіптувати.

    Самодостатньому керівнику зазвичай все одно, що говорять про нього підлеглі і скільки робочого часу приділяють стороннім справах, якщо ті справляються з покладеними на них завданнями. При нормальному менеджменті є інші показники ефективності роботи і способи контролю її якості. Це, втім, не означає, що треба покривати колег, діяльність яких відверто шкодить компанії, і, тим більше, дозволяти кому-то перекладати свою вину на вас.
  4. Зайва послужливість також поки ще не йшла на користь ніде, ніколи і нікому. Якщо надавати ті чи інші послуги колегам або начальству входить у ваші обов’язки, це одне. Але в інших ситуаціях краще давати зрозуміти, що ви готові допомогти, але, як кажуть, «не в службу про дружбу» і розраховуєте при необхідності на відповідну люб’язність.

    Бувають і ситуації, коли, наприклад, є необхідність перенести тяжкості, і це роблять всі співробітники-чоловіки незалежно від посади. У таких випадках етично відмовитися, тільки якщо не дозволяє здоров’я (і не зробити цього в подібній ситуації нерозумно).
  5. Можуть виникати і ситуації, коли від вас почнуть вимагати вчинків, які з тих чи інших причин суперечать вашим моральним принципам, нормам професійної етики, чинному законодавству, а то і корпоративним установкам. У цьому випадку треба твердо стояти на своєму і коректно аргументувати свою точку зору, апелюючи до загальновідомих нормам і правилам.

    Коли ви щось уявляєте собою як професіонал, а значить, компанія в вас зацікавлена, боятися звільнення і інших санкцій не слід. Ваше завзятість швидше принесе додаткові бали в очах колег і начальства. На майбутнє вашу позицію врахують і робити неприйнятних пропозицій, швидше за все, більше не будуть.

    Якщо розклад інший, значить, не ви не підходите компанії, а вона вам.
  6. Ну а найголовніше — всі чесноти співробітника не мають особливого значення, якщо той недостатньо добре виконує свої обов’язки. На роботу людей приймають з тим, щоб вони, вибачте за тавтологію, працювали, а професії «хороша людина», як відомо, немає.