Поки існує хоч якась статистика розлучень між подружжям, батькам доведеться пояснювати сумний факт відсутності поруч батька. Те, як це зробить мати, та й інші родичі, багато в чому може вплинути на світовідчуття дитини, її самооцінку і поло-рольові відносини у майбутньому. Тому до розмови про батька потрібно підійти максимально відповідально і з великою повагою до колишнього чоловіка, що б між вами не трапилося.
Інструкція
- Говорите правду в доступній для дитини формі. Навіть про трагічну подію дитина повинна знати і в різні вікові періоди мати можливість по-своєму осмислювати його. Не варто обманювати дитину і годувати його очікуваннями повернення батька, дитина подорослішає і почне багато розуміти і без вас, а образа на матір за обман засяде голкою в підсвідомості.
- Розкажіть дитині про те, як починалася любов і які між вами були добрі стосунки. Про те, що він був бажаною дитиною в сім’ї і все, в тому числі і тато, його з нетерпінням чекали. Це в деякому сенсі зігріє душу дитині, полегшить його переживання. У подробиці ж того, як ці відносини зіпсувалися, вдаватися не треба, краще обмежитися короткою фразою про те, що почали часто сваритися і не змогли жити разом далі.
- Приведіть у приклад своїх знайомих, щоб пояснити ситуацію малюкові. Або його ж однолітків, щоб показати різницю між людьми. Діти з трьох-чотирьох років вже розуміють, наскільки вони різні, їм, наприклад, подобаються одні діти і не подобаються інші. Це хороша опора для пояснення несхожості характерів мами з татом. Але не варто це ставити в провину батькові, пояснюйте факт різниці людей як даність.
- Розповідайте про те, що трапилося стримано, але уважно, з повагою до батька і любов’ю до минулого досвіду. Це був ваш досвід, і в результаті у вас з’явилося дорогоцінний скарб. Тому наберіться в собі мудрості і сил цінувати подію. Ні в якому разі не виливайте душу і не показуйте своєї образи, злості й іншого негативу на батька. Таким чином ви викличете тільки почуття провини за ваші стосунки у дитини, але любити батька, як того вимагає природа малюка, дитина не перестане.
- Пояснюйте дитині, що відсутність батька не показник того, що він самотній-менш любимо, ніж інші діти. Не намагайтеся з почуття провини дати дитині більше, ніж дається іншим дітям, — супер-опіка, виконання будь-яких примх — вже надлишки. Просто показуйте, як ви його любите, як люблять його бабусі й дідусі, частіше обіймайте і приділяйте увагу, слухайте дитини і розмовляйте з ним.
