Як провести діагностику дитини

Як провести діагностику дитини

Діагностика служить для того, щоб визначити, як дитина володіє тими чи іншими знаннями, вміннями та навичками. Педагогу необхідно дізнатися це до того, як він почне займатися з малюком і навіть зі школярем. Неправильно проведена діагностика значно знижує ефективність навчання, оскільки для одних дітей запропоновані завдання можуть виявитися занадто важкими, а для інших — навпаки.

Вам знадобиться

- Аркуш паперу;
- Ручка;
- Комп’ютер з текстовим редактором і тестовими завданнями;
- «Програма виховання у дитячому садку» або програми зі шкільних предметів;
- Тестові завдання з відповідного виду діяльності.

Інструкція

  1. Дізнатися, що повинен вміти дитина певного віку в тому виді діяльності, який ви збираєтеся діагностувати. Дані можна взяти, наприклад, в «Програмі виховання в дитячому саду» або шкільних програмах. Не дивуйтеся, якщо рівень розвитку навичок у вашого випробуваного виявиться вище або нижче тих, що вказані в програмі. Будь-який документ такого роду розрахований на середньостатистичного дитини. Ваш малюк або навіть всі діти групи можуть в чомусь відставати, а в чомусь випереджати однолітків. Якщо ви проводите діагностику на початку навчального року, дані беріть з розділу, присвяченого попередньої віковій групі.
  2. Поспостерігайте за дитиною. Багато навички видно, що називається неозброєним оком. Наприклад, ви без всяких тестових завдань можете дізнатися, чи вміє він одягатися, прибирати постіль, складати іграшки. Спостерігайте за ним в різних ситуаціях. За допомогою цього методу можна з’ясувати не тільки культурно-гігієнічні навички, а й комунікативні, мотивацію до навчання, рівень розвитку рухової активності, дрібної моторики і багато іншого.
  3. Для діагностики комунікативних навичок створюйте ігрові ситуації. Поставте дитини в положення, коли він повинен буде за чим-небудь звернутися до однолітка або до дорослого. Наприклад, він чергує і йому треба взяти ложки, а няня стоїть у дверях і не пропускає. Подивіться, чи може малюк звернутися до дорослого і попросити його пропустити, або ж намагається проникнути до потрібних йому предметів іншими способами.
  4. Зі старшими дошкільнятами або школярами проведіть ділову гру. Її зміст залежить від віку дітей. Наприклад, для перевірки зв’язного мовлення у дошкільнят можна організувати гру «Конференція» або «Презентація», коли кожен учасник повинен буде складно щось розповісти. Життєвий досвід школярів дозволяє моделювати з ними самі різні ситуації.
  5. Діагностувати рівень розвитку різних навичок можна за допомогою тестових завдань. Тести не обов’язково робляться друкарським способом, хоча в цілому ряді випадків необхідно користуватися саме стандартними. Цілком припустимо ваше власну творчість. Наприклад, вам треба дізнатися, чи всі діти в групі вміють малювати геометричні фігури. Можна на занятті малюванням або під час вільної діяльності дати їм відповідне завдання і подивитися, як вони впораються. В якості тестів для дошколят використовуйте іграшки-вкладиші, всілякі конструктори. Тестові завдання для школярів — це звичайнісінька контрольна робота. Форма може бути різною. Іноді можна використовувати традиційну форму із записом завдань на дошці. Але намагайтеся застосовувати контрольно-вимірювальні матеріали, як на підсумковій державній атестації. Використовуйте та комп’ютерну діагностику. У будь-якому випадку діти повинні зрозуміти, що саме від них вимагається.
  6. Не забувайте фіксувати результати. Найзручніше заносити записи в табличку. Її можна заповнювати в журналі або на комп’ютері в текстовому редакторі. У крайньому лівому стовпчику напишіть список дітей, в першому рядку над іншими стовпцями — навички, які ви збираєтеся діагностувати. Визначати їх рівень необхідно регулярно. Перша діагностика проводиться на початку навчального року або перед введенням нової методики. Остання — в кінці. Але ніхто не забороняє діагностувати дітей через певні проміжки часу.