Як розміняти неприватизовану квартиру

Як розміняти неприватизовану квартиру

Можливості розміну неприватизованій квартири дуже обмежені. Обміняти її на приватизоване житло не можна, так як муніципальна житлоплощу не є, на відміну від приватизованої, повноцінним товаром. Значне звуження вибору можливих варіантів і ряд додаткових обмежень дають фахівцям підстави відносити такі операції до області фантастики.

Вам знадобиться

- Заява встановленого зразка, підписана всіма прописаними в квартирі повнолітніми при працівника установи, що оформляє обмін;
- Єдиний житловий документ на кожну бере участь в обміні квартиру (береться в домоуправління);
- Виписки з будинкової книги по всіх, хто коли-небудь був прописаний в які беруть участь в операції квартирах (на вимогу);
- Копії фінансових особових рахунків для всіх квартир (на вимогу);
- Довідки про відсутність заборгованості по комунальних платежах (на вимогу);
- Кадастровий паспорт, експлікація і поверховий
- План на всі квартири (беруться в БТІ);
- Оригінали і копії договорів соціального найму, ордерів для оформлення договору обміну;
- Паспорта наймачів і всіх, хто прописаний в квартирі, свідоцтва про народження дітей;
- Документи, що підтверджують спорідненість наймачів та членів їх сімей (за частково-родинному обміні);
- Заява наймачів про відсутність у них інших житлових приміщень у власності або наймання, а при їх наявності копії правовстановлюючих і правоподтверждающіх документів;
- Згода органу опіки (якщо прописані неповнолітні, недієздатні або обмежено дієздатні);
- Згода тимчасово відсутніх осіб, що проживають в квартирі (нотаріальна довіреність або прирівняна до неї);
- Пояснення щодо невідповідностей в документах на кожну з квартир (адреси, площі) при наявності таких;
- Документи про погодження перепланування, якщо така проводилася.

Інструкція

  1. Починати слід з пошуку відповідних варіантів. І це дуже складно, оскільки неприватизованого житла залишилося відносно небагато. Крім того, потрібно знайти власників двох і більше (в залежності від ситуації) муніципальних квартир з відповідною житлоплощею, бажаючих з’їхатися в одну.

    В силу надмалій ймовірності такого розкладу найчастіше далі цього етапу подібні операції не просуваються.
  2. Якщо вам все ж таки вдалося «обійняти неосяжне», перевірте, укладали ви договір соціального найму. Якщо ні, пройдіть цю процедуру в муніципальній структурі, що відає квартирним питанням у вашій місцевості. Наприклад, в Москві це територіальне (окружне) управління департаменту житлової політики.

    Після цього можете приступати до збору решти документів з немаленького списку.
  3. На відміну від приватизованого житла, угода з обміну муніципальних квартир оформляється не в Росреестра, а в спеціалізованій організації, що займаються неприватизованим житловим фондом. Наприклад, в Москві це ГУП «Центр орендного житла».
  4. Якщо ж хоча б хтось із повнолітніх, прописаних в квартирі на обмін не згоден, доведеться запропонувати йому декілька варіантів, зафіксувати відмову і звертатися до суду за рішенням про примусовий обмін і встановленням, кому з прописаних скільки житлоплощі покладається.

    А в структуру, що відає реєстрацією угод з обміну муніципального житла, йти вже з цим документом.