Як розмовляти з підлеглим

Як розмовляти з підлеглим

У спілкуванні з підлеглим оптимальним буде дотримання правила золотої середини. З одного боку, не слід допускати панібратства. У будь-яких ділових відносинах існують ієрархія, субординація, а на роботі — коло обов’язків, вимагати виконання яких від підлеглих зобов’язані вже ви. З іншого боку, принижувати свого співробітника неприпустимо, навіть якщо він докорінно неправий.

Вам знадобиться

- Дотримання стандартів ділового етикету та загальноприйнятих норм ввічливості.

Інструкція

  1. Перше, що повинен добре усвідомити будь-який керівник: правило «я начальник — ти дурень» — хибно. Кожна вимога, претензія і т.п. повинні бути аргументовані.

    При цьому «входить в твої обов’язки» або «не відповідає корпоративним вимогам» служить достатньою аргументацією, але за умови, що дійсно входить і не відповідає.

    Якщо ж працівник довів, що ви в чомусь неправі, визнати це не соромно. Ганебно волати до субординації, розуміючи свою неправоту.
  2. Принципове питання для багатьох — як звертатися один до одного: на «ви» чи на «ти». Тут потрібно розуміти, що традиція звернення до підлеглих на «ти» і на ім’я при вимозі відповідного «ви» та імені та по батькові успадкована від партійно-радянського апарату (та й у нинішніх чиновників так прийнято), але до числа кращого вона не відноситься.

    Якщо в компанії прийнято звернення на «ви», так з підлеглими і слід розмовляти, перехід ж на «ти» допустимо тільки взаємний. Так, прийнято, зокрема, у російських підрозділах західних компаній: до начальства звертаються на «ти», а його батькові не знають за непотрібністю. Виняток — тільки якщо від цього не комфортно самому працівникові.
  3. На підлеглого неприпустимо підвищувати голос. Те ж саме стосується образ.

    Навіть від відносно нешкідливих порівнянь в дусі «якості роботи на рівні студента-практиканта» слід утримуватися.

    Якщо роботу необхідно переробити, співробітник сам зробить відповідні висновки, достатньо вказати йому на те, що об’єктивно не так.