Як розрахувати маску підмережі


 

Маска підмережі — зручний механізм для поділу адреси мережі й адреси конкретного вузла. Такий механізм був встановлений вже в першому стандарті протоколу IP у вересні 1981 року. Для спрощення маршрутизації та збільшення її ефективності треба вміти розраховувати маску.



Інструкція

  1. Маска підмережі, як і мережеву адресу, являє собою чотири однобайтових числа (для версії протоколу IPv4, у протоколі IPv6 вони представляють собою 8 груп шестнадцатібітових цифр). Наприклад: IP-адресу 192.168.1.3, маска підмережі 255.255.255.0. У мережах TCP / IP маскою називається бітова карта, яка визначає, яка частина мережевої адреси є адресою мережі, а яка — адресою вузла. Для цього маску підмережі потрібно представити в двійковому вигляді. Ті біти, значення яких встановлені в одиницю, вказують на адресу мережі, а біти, значення яких дорівнюють нулю — вказують на адресу сайту. Наприклад, маска підмережі 255.255.255.0. Можна уявити її в двійковому вигляді: 11111111.11111111.11111111.00000000. Тоді для адреси 192.168.1.1 частина 192.168.142 буде адресою мережі, а .142 — адресою вузла.
  2. Як видно з попереднього кроку, існує обмеження на кількість вузлів і мереж. Воно виходить з обмеження на число представимо заданою кількістю біт варіантів. Один біт може кодувати тільки 2 стани: 0 і 1. 2 біта — чотири стани: 00, 01, 10, 11. У загальному випадку, n біт кодують 2 ^ n станів. При цьому пам’ятайте, що всі одиниці і всі нулі в адресі вузла і мережі зарезервовані стандартом для позначення «поточний вузол» і «всі вузли». Таким чином, виходить, що загальна кількість вузлів у мережі визначається формулою N = (2 ^ z) -2, де N — загальне число вузлів, z — число нулів в двійковому поданні маски підмережі.
  3. Пам’ятайте, що маска може бути складена не з довільних чисел. Перші біти маски завжди одиничні, останні — нульові. Тому іноді можна зустріти формат адреси у вигляді 192.168.1.25/11. Він означає, що перші 11 біт адреси — адреса мережі, останні 21 — адресу сайту в мережі. Цей запис відповідає адресою 192.168.1.25 і масці підмережі 255.224.0.0. При розрахунку маски підмережі слід виходити з кількості комп’ютерів в мережі. Враховуйте і її можливе розширення: якщо кількість комп’ютерів перевищить можливе для даної мережі, необхідно буде вручну поміняти всі адреси і маски на кожному комп’ютері.
  4. Адресація буває класової і безкласової. Поділ на класи використовувалося в ранніх реалізаціях протоколу, і пізніше, зі зростанням інтернету, вона була доповнена безкласової адресацією. Класова адресація виділяє 5 класів: A, B, C, D, E. Клас визначає, скільки біт адреси буде відведено під адресу мережі, а скільки — під адреса вузла. В цьому випадку нічого рахувати не доведеться. У класі А під адреса мережі відводиться 7 біт, в класі B — 14 біт, в класі C — 21 біт. Клас D використовується для багатоадресної розсилки, а клас E зарезервований для експериментального використання. При цьому перші кілька біт адреси використовуються для визначення його класу. У класі А це 0 у першому бите, у класі В — 10, у класі С — 110, в класі D — 1110, в класі E — 11110.
  5. Класова адресація знижувала гнучкість протоколу IP в плані виділення адрес, і зменшувала кількість можливих. Тому була прийнята безкласова адресація. Для знаходження маски спочатку визначте, скільки вузлів буде у вас в мережі, включаючи шлюзи та інше мережеве обладнання. Додайте до цього числа два і округлите вгору до найближчої ступеня двійки. Наприклад, у вас планується 31 комп’ютер. Додайте до цього два, отримаєте 33. Найближча ступінь двійки — 64, тобто, 100 0000. Після цього доповніть всі старші біти одиницями. Отримайте маску 1111 1111. 1111 1111. 1111 1111. 1100 0000, що в десятковій системі буде 255.255.255.192. У мережі з такою маскою можна отримати 62 різних IP адреси, не зарезервованих в стандарті.

Зверніть увагу

Для стандарту IPv6 справедливо все вищесказане, з урахуванням більшої довжини адреси.

Корисні поради

В інтернеті існують готові калькулятори для розрахунку масок мереж. Ви можете скористатися ними.