Як розрахувати умовні одиниці


 

У законодавстві РФ вказується, що грошові зобов’язання підприємств повинні виражатися в рублях. При цьому допускається використовувати в договорах поняття «умовні одиниці», які представляють собою прив’язку до іноземної валюти. В результаті розрахунки ведуться в рублевому еквіваленті на підставі поточних валютних курсів.


Інструкція

  1. Вивчіть умови договору, в якому використовуються умовні одиниці. В обов’язковому порядку в угоді повинна бути вказана прив’язка в іноземній валюті. Приміром, 1 у.о. = 1 долар або 1 у.о. = (1 євро + 2%). На підставі даного значення і поточного курсу валют ведеться перерахунок умовних одиниць в рублевий еквівалент.
  2. Отримайте від контрагента рахунок-фактуру на поставлений товар, надану послугу або виконану роботу відповідно до умов договору. При цьому в податковому законодавстві немає чітких правил по тому, в якій валюті повинен бути оформлений даний документ. Якщо за договором оплата проводитися в умовних одиницях, то найрозумніше буде вказати саме їх. ПДВ при цьому розраховується в рублях на дату відвантаження товару. Для цього податкова база, виражена в умовних одиницях, переводитися в іноземну валюту згідно з умовами договору і перераховується в рублі за поточним офіційним курсом Нацбанку РФ.
  3. Відобразіть суму в книзі продажів і покупок на дату виставлення рахунку в рублевому еквіваленті за відповідним курсом Нацбанку РФ. Наприклад, рахунок виставлений 10 березня на суму 10 у.о., курс долара склав в цей день 30 рублів, а за умовами договору 1 у.о. = 1 дол. У цьому випадку податкова база по рахунку дорівнює 300 рублям, тобто 10 помножити на 30.
  4. Визначте курсову різницю, яка виникла внаслідок оплати рахунку не в день його виставлення. Наприклад, якщо за вищевказаною наприклад покупець сплатив рахунок 20 березня, коли офіційний курс долара складав 29 рублів, то виникне негативна курсова різниця, яка дорівнює 10 у.о. помноженому на 29 рублів мінус 300 рублів. В результаті виходить мінус 10 рублів. Якщо дане число негативно, то розраховується ПДВ до відрахування, а якщо позитивно, то визначається додатковий податок до сплати.