Емпатія, чи співчуття, співпереживання, на інтуїтивному рівні дозволяє безпомилково зчитувати почуття іншого, розуміти, турбуватися і вчасно допомагати нужденним в цьому. Однак чуйне та уважне серце, дар співпереживання рідко дається людині від природи. Емпатію можна і потрібно розвивати в собі.
Інструкція
- Вчитися цьому почуттю необхідно поступово, крок за кроком. Причому аж ніяк не можна упускати моменти дитинства. Тут у розвиток емпатії свій внесок мають зробити батьки. Наприклад, дитина вдаряється і чує підбадьорення: «Не плач, встань і йди!». Чому б батькам в цей момент не проявити співчуття, подути на хворе місце, даруючи дитині підтримку та втіху? Дитина підсвідомо запам’ятовує, що співчуття проявляється саме так, і вчиться співпереживати. З роками ці паростки перетворяться в даний душевне добро і розуміння.
- Ще один важливий момент — це вміння виразити і передати словами власні відчуття. Не соромтеся говорити про свої почуття, страхи та заворушеннях, тоді незабаром ви навчитеся чіткіше розуміти сприйняття світу іншими людьми. Не випадково, наприклад, у дуже важкі моменти почуття людини занадто загострюються, він болісно ставиться навіть до погляду іншого. Поговоріть з собою, проаналізуйте свої думки, розберіть свої страждання. Розклавши все по поличках, ви згодом зможете допомогти іншій людині в його переживаннях, а, значить, навчитеся емпатії.
- Секрет емпатії полягає в розумінні і прийнятті того факту, що людей об’єднують почуття, що подібні глибокі страждання чи радість можуть переживати і поруч живуть, і навіть зовсім сторонні люди. Тому емпатію цілком можна використати як інструмент для будівництва хороших взаємин. Досить вчувствоваться, після чого зрозуміти і з повагою ставиться до відчуттів і світосприйняттям іншої людини.
- Вчіться бережного ставлення, стримуйте своє роздратування, любіть і будьте щедрі на прояв почуттів. Пам’ятаєте, «щастя — це коли тебе розуміють». Відкрийте душу, серце, обійми. Ви відчуєте себе наповненим власної потрібності, чуйністю і отримаєте нескінченну вдячність.