Принцип свободи договору, крім усього іншого, означає і свободу при визначенні його умов (якщо вони чітко не обумовлені нормативним актом). Однак найчастіше учасники цивільного обороту не можуть відразу визначити умови, що задовольняють їхні інтереси, тому на практиці склалася процедура оформлення розбіжностей при укладенні договору.
Інструкція
- Законодавчо процес врегулювання розбіжностей при укладенні договору передбачений тільки для публічних договорів (ст. 445 ГК РФ ч. 1), тобто тоді, коли сторона, що направила оферту — пропозиція укласти договір, зобов’язана це зробити з будь-яким, хто готовий її прийняти (наприклад, компанії, що надають комунальні послуги, медичні заклади тощо). На практиці врегулювання розбіжностей при укладенні договору оформляється протоколом розбіжностей до його проекту. Цей документ ініціює сторона, незгодна з пропонованими умовами.
- Протокол, як правило, складається з кількох частин:
- Вступна частина, де вказується найменування сторін майбутніх правовідносин, реквізити договору, з приводу умов якого є розбіжності;
- Основна. Тут викладається безпосередньо суть розбіжностей. Текст може оформлятися у вигляді таблиці, в одній з частин якої викладається «редакція боку А», а в іншій — «редакція боку Б». Варіанти спірних умов можна викласти і в різних абзацах. У протоколі відображається кожний пункт договору, що містить умови, що потребують врегулювання, у двох варіантах: пропонованому та бажаного;
- Заключна частина містить відомості про те, в якій редакції приймається текст договору, про те, що даний протокол розбіжностей є невід’ємною частиною договору, без якої він не має юридичну силу; а також терміни вступу протоколу в силу, які повинні співпадати з термінами дії договору . - Протокол підписується стороною, його направляє (уповноваженою особою, з проставленням печаток і зазначенням реквізитів організації, індивідуального підприємця яких відомостей про фізичну особу). Протокол розбіжностей надсилається у двох примірниках, один з яких, можливо, повернеться підписаним контрагентом.
- Сторона, яка одержала протокол розбіжностей, розглядає і при згоді з його змістом направляє назад підписаний екземпляр протоколу. Термін розгляду протоколу розбіжностей встановлено законом тільки для публічних договорів (30 днів з моменту отримання). При укладанні інших договорів доцільно вказати бажаний термін у супровідному листі. Після закінчення цього часу при неотриманні підписаного варіанту протокол буде вважатися відхиленим або навпаки, прийнятим в редакції сторони, його направила (це теж слід вказати в супровідному листі).
- При незгоді з умовами, викладеними в протоколі розбіжностей, можливо напрям протоколу врегулювання розбіжностей, в якому піддаватися редагуванню буде вже текст протоколу розбіжностей, а не самого договору.
- При непідписання протоколу розбіжностей (і протоколу врегулювання розбіжностей) вважається, що сторони не дійшли згоди з приводу умов договору і останній не може бути укладений. У цьому випадку питання вирішення розбіжностей можна (а якщо мова йде про публічних договорах — потрібно) передати на розгляд суду.
