Як скласти заповіт

Як скласти заповіт

Складання заповіту — дія зовсім не обов’язкове. Хоча саме цей документ є гарантією того, що «все нажите вами непосильною працею» не піде прахом після вашого відходу в інший світ. Тому важливо визначити долю всього свого «добра» заздалегідь і самостійно.

Інструкція

Грамотно скласти заповіт можна тільки в присутності нотаріуса. Він запевнить створений вами документ. А якщо не хочете або не можете писати самі, нотаріус сумлінно перенесе всі ваші словесні побажання на папір, але тільки в присутності свідків.

Підпишіть складений заповіт власноручно або довірте це добре знайомому вам людині, пояснивши присутнього при цьому нотаріусу причини, за якими ви не можете самостійно поставити підпис на документі. Не забудьте вказати у заповіті місце і дату його посвідчення. При їх відсутності суд визнає складений вами документ недійсним.

Якщо ви не бажаєте, щоб хтось завчасно дізнався про вашу «останньої волі», складіть закрите заповіт. Його напишіть і підпишіть власноруч. Вкладіть документ в конверт і ретельно запечатайте. Підпишіть конверт самі і дайте зробити це ж двом свідкам. Нотаріус вкладе ваше запечатаний заповіт в інший конверт, на якому напише ваші дані, місце і дату прийняття заповіту, прізвища, імена, по батькові та місця проживання обох свідків.

При складанні заповіту пам’ятайте, що закон дещо обмежує права розпорядження спадщиною. У документі неодмінно повинна бути дотримана «обов’язкова частка». А це означає, що батькам, подружжю і непрацездатним дітям слід заповідати не менше половини всього майна. У разі недотримання правила «обов’язкової частки» заповіт може бути оскаржене скривдженими родичами в суді.

Оскаржити заповіт можна також, довівши, що при складанні документа заповідач був «трохи не в собі». Щоб уникнути виникнення подібного роду проблем, пройдіть перед складанням заповіту психіатричну експертизу, а результат її прикладіть до написаного документу.

Порушення і помилки, знайдені в складеному заповіті, є головною причиною визнання документа недійсним у суді.