Режим скороченого робочого тижня або скороченого робочого дня з ініціативи роботодавця можна ввести згідно зі статтею 74 ТК РФ. Таке передбачено у випадках важкого фінансового чи економічного становища підприємства, щоб уникнути закриття виробництва. Але вводити скорочення в часі необхідно відповідно до правил закону і на строк не більше 6 місяців.
Вам знадобиться
- Письмове попередження за два місяці;
- Наказ вільної форми;
- Додаткову угоду до трудового договору;
- Письмову пропозицію іншої роботи (якщо співробітник не згоден на роботу в нових умовах);
- Виплата компенсації за 2 тижні (якщо працівник звільняється через зміни).
Інструкція
- Скорочення робочого тижня або часу тягне за собою скорочення грошової винагороди за виконаний працю. Розрахунок зарплати у зв’язку зі змінами повинен здійснюватися відповідно до статті 93 ТК РФ і розраховуватися пропорційно відпрацьованому часу або виконаним роботам.
- Для оформлення скорочення робочого тижня або робочого часу роботодавець зобов’язаний попередити всіх співробітників у письмовій формі за 2 місяці до введення нових умов (стаття 74 ч.2 ТК РФ). Кожен працівник зобов’язаний дати згоду або незгоду з новим режимом і, як наслідок, зі змінами в оплаті праці.
- Якщо співробітник згоден працювати за нового режиму і за меншу зарплату, то роботодавець випускає наказ про зміни. Наказ оформляється у вільній формі, так як уніфікованого варіанту даного документа не існує (стаття 9 п.2 Федерального закону 129-Ф3 від 21.11.96.). У наказі слід вказати порядок змін, кількість робочих годин, про скорочення зміни чи робочого дня, дату початку нового порядку і терміни закінчення скорочень в часі.
- Після випуску наказу слід ознайомити з ним працівника. Скласти додаткову угоду до трудового договору із зазначенням всіх пунктів, за якими умови праці та оплати змінені.
- Якщо працівник не згоден працювати в режимі неповного робочого часу і за новою формою оплати праці, то роботодавець зобов’язаний письмово запропонувати роботу в даній місцевості. Якщо такої роботи немає, співробітник має право звільнитися. У цьому випадку роботодавець повинен виплатити допомогу за два тижні в розмірі середнього заробітку (стаття 139, 178 ТК РФ).
- Скорочення робочого тижня або робочого часу не тягне за собою скорочення відпустки або зменшення кількості оплачуваних днів компенсації за відпустку під час звільнення (положення 922 п.12).